Католики, котрі мають гомосексуальні нахили та попри це приймають вчення Церкви і живуть у чистоті, закликають Отців Синоду у справах сім’ї захищати доктрину. Вони закликають усіх учасників Синоду теж відважно пропонувати життя у чистоті як вихід і спосіб життя для розлучених та повторно одружених.
«Боюся, що про чистоту та сексуальну стриманість на Синоді говоритиметься недостатньо, — вважає Райлін Сімпсон, член і представник апостольської місії «Відвага», яка надає пастирську підтримку чоловікам та жінкам із гомосексуальними схильностями. — Нам потрібна підтримка Церкви!» Історія Райлін представлена в документальному фільмі «Мрія про Вічні Пагорби» (2014 р.), котрий був створений завдяки цій місії.
«Ми говоримо про чистоту для всіх: для людей із нетрадиційними сексуальними вподобаннями, розлучених та повторно одружених. Ми говоримо про чистоту в рамках подружжя також. Це прекрасна чеснота, це Божа благодать, це спосіб стати ближчим до Нього. Саме тому нам слід більше чути про неї», — поділилася Сімпсон.
Нещодавно у Папському університеті святого Томи Аквінського, також відомому як «Анґелікум», відбулося Міжнародне зібрання під назвою «Жити Правдою в Любові: Пасторальні потреби чоловіків та жінок із гомосексуальними схильностями». Його організаторами стали апостольська місія «Відвага», організації «Ignatius Press» та «Napa Institute». Зустріч навмисно запланували і провели настільки близько до Синоду, наскільки це можливо. Райлін Сімпсон стала також одним із головних доповідачів на цій конференції.
«Що я очікую від Отців Синоду? Що вони зможуть побачити правду і не погоджуватимуться з брехнею», — каже Девід Прозен, католицький терапевт, співробітник Францисканського університету в Стьюбенвіллі, котрий також поділився своїм досвідом на зібранні 2 жовтня.
Перш ніж прийняти вчення Церкви стосовно людської сексуальності, Девід жив у гомосексуальному зв’язку, він розповів зокрема, що одного разу священик сказав йому, що «мати близькі відносини із чоловіком прийнятно, якщо ти його любиш». «Це так шкідливо, — говорить Девід. — Тому, я сподіваюся, що Отці Синоду реально споглянуть на істину, що ми, чоловіки та жінки, маємо дар від Бога — бо ми створені за Його образом та подобою; ми його сини і дочки — незалежно від того, хто нас приваблює». Виступ Девіда на конференції мав назву «Я не гей… Я — Девід», і стосувався його власної боротьби за свою ідентичність в юності. Його історія представлена в документальному фільмі «Третій шлях».
«Я знаю з власного досвіду, що на певному етапі про те, ким ми є, може свідчити наша приналежність до певної групи, — розповів він. — Я не міг стати «своїм» в старшій школі. Коли ж нарешті я почав відчувати себе частиною дійсності, це не дало мені того, чого я справді потребував. Багатьма роками пізніше я зрозумів: причина в тому, що ця дійсність не відповідала тому, ким я є. Я намагався прийняти те, що було неправдою».
Девід розповів, як в середній школі він захоплювався рисами інших людей, котрих, на його думку, бракувало йому: «Я дивився на своїх однолітків і думав: "Якби ж я був схожим на нього! Якби ж я був таким атлетичним та популярним, я б, можливо, знайшов своє місце!" Це було соромно! У період статевого дозрівання ця звичка стала надмірною, але саме тоді я зрозумів, що щось було не так. Я не мав певності щодо своєї статевої приналежності, і це саме те, чого я шукав увесь час».
Девід пояснив, що з того часу він навчився заводити повноцінні та цнотливі дружні стосунки з іншими чоловіками — в значній мірі завдяки допомозі апостольської місії «Відвага» — «знайшов глибоку радість і мир».
Зі слів організаторів, конференція відбулася почасти як відповідь на Надзвичайну Асамблею Синоду Єпископів на тему сім’ї 2014 року, під час якої особи з нетрадиційною орієнтацією не мали достатнього права голосу.
Принаймні двоє з Отців Синоду взяли участь у заході: префект Папської ради у справах богослужінь та дисципліни Таїнств кардинал Роберт Сара та префект Секретаріату у справах економіки кардинал Джордж Пелл.
У короткому коментарі журналістам кардинал Пелл наголосив, що Церква вже давно пропонує підтримку людям з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. «Це вже відбувається… В багатьох місцях, — сказав він. — Жодна недержавна установа не пропонує більше способів турботи про — скажімо — ВІЛ‑інфікованих, в парафіях, спільнотах, організаціях на кшталт «Відваги», або ж у християнських родинах. Ми зобов’язані до цього, тому що ми — християни».
На конференції мав місце виступ отця Лівіо Меліна, президента Римського інституту шлюбу та сім’ї Йоана Павла ІІ на тему християнського антропологічного розуміння гомосексуалізму.
Зустріч на один день випередила інше зібрання у Римі під назвою «Шляхи Любові», організатори котрого підтримують форму пастирської турботи, яка не обов’язково має запобігати інтимним стосункам між одностатевими парами.
Джерело: CREDO
