Багато хто вважає, що одруження відкриває людям шлях до необмеженої нічим сексуальної активності. Мовляв, коли люди одружилися, то вже вповні належать одне одному настільки, що нічого не має стояти на заваді статевого зближення і насолоди. Така спокуслива думка дуже часто спонукає людей шукати якомога кращих і надійніших засобів для того, щоб уникнути зачаття і народження дитини та перетворити подружнє статеве співжиття виключно у джерело розваги, приємності, задоволення.
Думка про необмежений доступ до статевої насолоди після одруження знецінює подругів у очах одне одного. З часом виникає ризик, що людина перетворюється на засіб для задоволення забаганок свого подруга, але вже без огляду на те, чи їй самій це приносить насолоду і щастя. У такій перспективі годі навіть припустити думку, що насправді однією із запорук адекватної реалізації нашої статевості є чеснота стриманості.
Чеснота Стриманості – необхідна передумова, щоб наша статевість не перетворилася у банальний засіб отримання задоволення, подібний до безлічі інших стимуляторів, які приносять різного роду приємність сучасній людині.
Дана чеснота робить нас здатними бути першоджерелом наших поступків, критично розрізняти між добром і злом та обирати перше. Разом із тим чеснота стриманості береже людину від опанування різними пристрастями, забаганками – а в такому стані поневолення людина вже не здатна керувати своїми діями.
Багатьом одруженим людям важко прийняти правду про те, що для подружжя цілком природніми є періоди утримання від статевого співжиття. Переважно такі періоди сприймають як непосильний тягар, як неприроднє для подружжя випробування. Саме тому приходить спокуса зробити все, щоб «знешкодити» людську статевість від небажаних наслідків – йдеться зокрема про народження дитини – та вже тоді безтурботно й безлімітно насолоджуватися одне одним.
Таке переконання підсилюється ще й неправильним трактуванням, так званого, подружнього обов’язку. Багато хто розуміє під цим словосполученням невідкличне зобов’язання постійно перебувати в зоні сексуальної досяжності свого подруга. От і намагаються люди використати різні засоби, щоб здійснити цей невластивий для подружжя задум.
Насправді ж у подружжі не існує примусового обов’язку жити статевим життям зі своїм чоловіком (чи дружиною). Натомість, святим обов’язком подругів є робити одне одного щасливим, творити простір і атмосферу, у якій іншій людині буде добре.
Звичайно, статеве співжиття – це одна з можливостей, щоб робити чоловіка (дружину) щасливим і дарувати приємність, але це не єдина і навіть не основна. Тому не потрібно ставити статеві відносини на вершину ієрархії подружнього життя, нівелюючи при цьому усі моральні принципи та руйнуючи всякі межі у своїй поведінці.
Різні періоди утримання від статевих відносин є для подружжя настільки ж природніми, як і статеве співжиття. Довші чи коротші періоди утримання від статевого співжиття – це не унікальне випробування якоїсь окремої групи подружніх пар. Кожне подружжя запрошене переживати такий досвід. І якщо ми прагнемо берегти в чистоті та непорушності гідність нашої статевої сфери, тоді потрібно прийняти це запрошення і вчитися адекватно, зріло у відповідні періоди утримуватися від статевих стосунків. Найчастіше йдеться про плідні дні менструального циклу жінки, якщо через об’єктивні причини подружжя поки що не бажає народжувати дітей, але не хоче використовувати різні штучні контрацептивно-абортивні засоби.
Правду про те, що утримання від статевих відносин є цілком природнім для подружжя, не потрібно сприймати вороже. Подивімося на це з іншої перспективи. Це Бог сотворив нас такими. Це Він задумав саме такі ритми людського організму, зокрема йдеться про жіночий організм. Тому у цьому випробуванні є закладене для нас Боже запрошення. Господь звертає його до кожної подружньої пари.
Утримання від статевих відносин у плідні дні, або під час вагітності, або з причин хвороби когось із подругів дає подружній парі нагоду пізнати щось особливе, пережити такий досвід, як нагоду навчитися чогось нового й важливого. Найперше, тут криється можливість поглибити чесноту самовладання, яка берегтиме всі інші виміри нашого життя у гармонії і цілісності. А разом з тим ми вчимося приймати кохану людину без такої привабливої особливості як секс. Відтак ми стаємо здатними цінувати і любити її навіть ще більше ніж тоді, коли вступали у статеві стосунки.
Для кожного подружжя суть виклику, який криють у собі періоди утримання від статевих стосунків, полягає у тому, чи зуміємо ми робити одне одного щасливими, не вдаючись до такого «легкодіючого засобу», як статеві відносини. У цьому запрошенні криється нова перспектива подружніх відносин.
Саме тому Господь Бог запрошує кожну подружню пару в стриманості свідомо, зріло і переможно переживати періоди, коли з різних причин потрібно утримуватися від статевих стосунків. Прийнявши це запрошення, подружня пара зростатиме і щораз більше зміцнюватиме свою любов як у періоди утримання від статевих відносин, так і в періоди повного взаємодарування.
За матеріалами: Інститут родини і подружнього життя
