У четвер, 30 березня 2017 р., у Ватикані відбулося представлення Листа Папи Франциска з нагоди початку безпосереднього приготування до ІХ Всесвітньої зустрічі сімей, що наступного року відбудеться в столиці Ірландії м. Дубліні. В адресованому всім родинам світу зверненні, написаному на ім’я кардинала Кевіна Фаррелла, Префекта Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя, Святіший Отець ділиться думками щодо теми цієї зустрічі:
Шановному Братові кардиналові Кевіну Фарреллу,
Префектові Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя
Наприкінці VIII Всесвітньої зустрічі сімей, що відбулася у Філадельфії у вересні 2015 року, я оголосив, що наступна зустріч з католицькими родинами всього світу має відбутися у Дубліні. Бажаючи тепер розпочати приготування, з радістю підтверджую, що вона відбуватиметься від 21 до 26 серпня 2018 року на тему: «Євангеліє сім’ї – радість для світу». Хочу запропонувати кілька конкретніших вказівок щодо цієї теми та її поглиблення. У дійсності, моїм бажанням є, щоб родини мали змогу поглибити свою призадуму та обмін думками щодо змісту післясинодального Апостольського напоумлення «Amoris laetitia».
Можемо запитати себе: чи Євангеліє й надалі є радістю для світу? І ще: чи родина й надалі залишається доброю новиною для сьогоднішнього світу?
Я впевнений, що так! І це «так» стійко ґрунтується на Божому задумові. Божа любов – це Його «так» всьому створінню та його серцю, яким є людина. Це Боже «так» єдності між чоловіком та жінкою, у відкритості на служіння життю на всіх його етапах; це «так» і заанґажування Бога на користь людства, часто пораненого, скривдженого та опанованого браком любові. Отож, сім’я – це «так» Бога-Любові. Лише починаючи з любові родина може об’являти, поширювати та відроджувати любов Бога у світі. Без любові неможливо жити як Божі діти, як подружня пара, як батьки й діти.
Хочу підкреслити, наскільки важливо, щоб родини часто запитували себе, чи вони живуть, починаючи з любові, для любові та в любові. Конкретно це означає дарувати себе одні одним, прощати, не втрачати терпеливості, передбачувати потреби та шанувати одні одних. Наскільки родинне життя ставало би кращим, якщо кожного дня жити трьома простими словами: «прошу», «дякую», «вибач». Кожного дня переживаємо досвід вразливості та слабкості, а тому всі ми, родини й пастирі, потребуємо оновленого смирення, яким би керувалося бажання формуватися, виховувати й виховуватись, допомагати й приймати допомогу, супроводжувати, розпізнавати та інтегрувати всіх людей доброї волі. Я мрію про Церкву, що виходить назовні, не почувається самодостатньою, про Церкву, яка не тримається здалеку від ран людини, про милосердну Церкву, яка звіщає серце об’явлення Бога-Любові, яким є милосердя. Це те саме милосердя, яке вчиняє нас новими в любові; ми знаємо, наскільки християнські родини є місцями милосердя й свідками милосердя; після надзвичайного Ювілею вони ще більше ними будуть, а Зустріч у Дубліні зможе надати конкретні знаки цього.
Тому, заохочую всю Церкву взяти до уваги ці вказівки для душпастирського приготування до наступної Всесвітньої зустрічі.
Тобі, дорогий Брате, разом з Твоїми співробітниками, доручається завдання особливим чином пояснювати навчання напоумлення «Amoris laetitia», яким Церква висловлює побажання, щоб родини завжди прямували вперед цим внутрішнім паломництвом, яке є виявленням справжнього життя.
Моя думка особливим чином лине до Дублінської архидієцезії та всього дорогого ірландського народу, з огляду на великодушну гостинність та труди, яких вимагає приймання в себе події такого значення. Нехай Господь вже відтепер винагородить вас щедрими небесними дарами.
Нехай же Пресвята Родина з Назарету провадить, супроводжує та благословить ваше служіння та всі сім’ї, заанґажовані у приготування великої Всесвітньої зустрічі в Дубліні.
Ватикан, 25 березня 2017
Франциск
Джерело: Радіо Ватикан
