Група жінок-католичок у Франції розпочала збір підписів під маніфестом, покликаним підкреслити «красу особливого покликання жінки». Ідея маніфесту виникла після публікації motu proprio Папи Франциска «Spiritus Domini» 10 січня 2021 року.
Цей документ вніс зміни у канонічне право стосовно літургійних функцій мирян, і дав офіційний дозвіл жінкам виконувати служіння лектора та аколіта з наданням відповідного церковного мандату — тобто, формалізував практику, що вже давно існувала у більшій частині світу.
Текст маніфесту можна прочитати на сайті La Vocation du Feminines. У ньому зазначається, що «постійне виникнення питань з приводу присутності жінки у храмі та наполеглива підтримка ідей одруженого священства або висвячення жінок є для нас симптомами серйозної літургійної кризи, у корені якої лежить глибша антропологічна криза, що стосується взаємного доповнення ролей чоловіка та жінки».
Підписанти наголошують, що «кожен католик повинен бути стурбований цим глибоким нездужанням». «Хоча ми усвідомлюємо небезпеку клерикалізму, ми парадоксальним чином забуваємо, що жінок виключено з ієрархії Церкви для блага самої Церкви», — йдеться у маніфесті.
Автори також зазначають, що традиція відсторонювати жінок від вівтаря присутня як у східній, так і у західній церковній традиції. Однак християнське вчення завжди наголошувало на тому, що чоловіки та жінки рівні за своєю людською гідністю. Маніфест вказує на приклади таких впливових жінок у Церкві як святі Жанна д’Арк та Катерина Сієнська, а також нагадує, що «Бог дав нам Свого Сина через Діву Марію, у якій любов Божа знайшла свій остаточний дім».
«Молодих дівчат не варто заохочувати до атмосфери постійної боротьби та вимог. Потрібно спонукати їх рости, враховуючи власні таланти і харизми», — говорять автори маніфесту. Вони також заявляють, що, усвідомлюючи свій марійний привілей, жінки повинні спрямувати свої таланти на службу ефективній взаємодоповнюючій діяльності чоловіка та жінки, і заохочують небайдужих єпископів, готових протистояти тиску ґендерної ідеології у Церкві, підтримати їх. «Ми усвідомлюємо, що наші пастирі, бажаючи бути вірними євангельському поклику та біблійним і церковним традиціям, зазнаватимуть тиску, і їм доведеться багато страждати.
Ми запевняємо їх у своїй молитовній підтримці та братній прихильності, щоби їхня безшлюбність, об’єднана в Єдину Жертву, могла бути все більш плідною».
