Минулого тижня, на бабських посиденьках, моя хороша подруга запитала: «Ну а звідки ж мені знати, що він — саме ТОЙ?» Немає нічого дивного в тому, що нас обсідають сумніви…
Багато хто з нас над цим замислюється. Особливо коли ми відчуваємо, що він може поставити ОТЕ запитання будь-якої миті. Або й коли ми вже сказали «так». Приготування до шлюбу рушили повним ходом, а ти ще й досі в глибині серця вагаєшся…
Нічого дивного в тому, що людину допадають сумніви. Зрештою, це одне з найважливіших рішень, які ми приймаємо в житті (як на мене, то друге найважливіше). Рішення, яке, найімовірніше, змінить хід нашого життя і якого не можна приймати під впливом емоцій.
Тому сумніви — НОРМАЛЬНА реакція. Але одне діло це ситуація, коли ми впадаємо у непевність (бо я побачила, як він не помив посуду в себе вдома. — Чи й у нас так буде???), а зовсім інше — брак спокою в серці, страх перед днем, коли він опуститься на коліно і… і я не знаю, що йому відповім, але ж боюся поранити його почуття…
Можливо, ти маєш зовсім інші почуття. Просто не можеш дочекатися, аж нарешті станеш чиєюсь Жінкою. Зрештою, ви матимете змогу проводити цілі дні (о, і ночі…) разом, будете повертатися увечері до вашого спільного дому… Вже не кажучи про те, що ти нарешті зможеш запланувати собі своє омріяне весілля і зліпити всі ті фотки з Pinterest у реальність!
В обох випадках ми повинні знати, що робимо добре рішення. Повинні мати у своєму серці усвідомлення, що ми обоє — не ідеальні, але я знаю, що це — той, із ким я хочу провести решту мого життя, в горі і в радості. І що саме з цією людиною мене поєднав Бог.
Для перевірки, «чи це ТОЙ», на жаль, не створено комп’ютерного додатку… Але я наведу списочок із 10 запитань і тем, над якими потрібно застановитися, перш ніж сказати серйозне ТАК.
1. Якщо ти свідомо вирішила (ще колись, раніше) прийняти Ісуса до свого серця і Церква включила тебе у своє тіло Таїнствами, то ти маєш Святого Духа (і не сумнівайся). Він завжди є твоїм провідником. Отож якщо станеш перед Богом щиро та попросиш Його про відповідь у цій важливій справі, то Він тобі відповість. Ти відчуватимеш у серці, чи цей зв’язок, у який ти вступаєш, від Бога, чи ні. Увага тільки до стану свого серця. Жінки люблять «вирішувати серцем», не вгамувавши його попередньо. Втихомир його спершу, добре висповідайся, за потреби — то й не раз, налаштуйся на відповідь саме від Бога, а не від того, чого тобі, може, просто зараз сильно закортіло…
2. Якщо хочеш, аби Господь Бог насправді був у твоєму житті на першому місці, то чоловік, із яким ти хочеш поєднати свою долю, повинен мати такий самий пріоритет. Це — безумовно. Краще з’ясуйте це вчасно, аби потім не мати жорстоких розчарувань, у яких сам Бог винен не буде.
3. Не виходь із того, що «він зміниться»! Якщо ти зараз не можеш уявити собі щоденного (роками!) життя з ним, який він є, з його особливостями, характером, уподобаннями, які зараз має, — то шлюб це погана ідея. Вочевидь ми з роками змінюємося, характер також доформовується (часто — на краще, особливо коли вашим життєвим прикладом є Ісус). Але ти не можеш вийти за когось заміж, маючи сподівання, що він колись стане іншим. Колись — може, й стане. Але без гарантії. А тим більше без гарантії, що ти що цього дотерпиш.
4. Чи ви маєте схожі погляди на життя? Якщо його мрія (і покликання) — бути місіонером або мандрівником до краю світу, а ти не уявляєш собі іншого життя, ніж у твоєму містечку в оточенні родини, то на вас можуть чекати проблеми в майбутньому. Що як ти мрієш про велику сім’ю, в якій постійно щось відбувається, а він хоче тільки «мінімум» дітей, цінує спокій і порядок? Так, наше мислення змінюється під впливом іншої людини (і Бога, який часто має для нас інший план, аніж нам самим здається); але подібність поглядів на життя — справа дуже важлива.
5. Придивися до того, як він ставиться до близьких. Чи поважає своїх батьків? Як відгукується про свою маму (сестер)? Чи має близьких друзів чи хоч одного друга? Не дай себе обманути, якщо скидається на те, що він має зіпсовані стосунки з усіма навколо, окрім тебе. Це має бути виразним червоним світлом на твоїй дорозі.
6. Твоя сім’я і друзі можуть помилятися. І то не вони вирішуватимуть, із ким ти зв’яжешся до кінця життя. Але саме вони знають тебе якнайкраще. Я не маю на увазі, що ми повинні розпитувати всіх довкола, що вони думають про наших вибранців, бо це може погано закінчитися, з різних причин. Але якщо від більшості своїх друзів ти чуєш слова застереження щодо твого коханого, то над цим варто замислитися. Твій чоловік має розкривати в тобі найкраще, а не найгірше. І ще одне. Якщо через стосунки з ним ти починаєш віддалятися від тих, кого любиш, — це великий застережний знак. Зв’язок пари, яка від початку зосереджується виключно на собі, світу одне поза одним не бачачи, — це зв’язок токсичний і, на жаль, він не провадить ні до чого доброго.
7. Чи ти біля нього залишаєшся сама собою? Чи можеш вільно і без побоювань висловлювати при ньому свою думку? Чи почуваєшся любленою і шанованою? Чи твій майбутній чоловік (або той, хто поступово ним стає) є твоїм найкращим другом і ти знаєш, що можеш йому довіряти й розраховувати на нього? Це дуже важливо. Коли ви «ходите» разом, то найімовірніше, ти ще не мусиш покладатися на нього в усьому, коли йдеться про твої головні потреби. Може, їх весь цей час задовольняють твої батьки. Можливо, ти вже сама незалежна. Однак завжди може настати такий час, коли ти будеш змушена повністю розраховувати тільки на свого чоловіка. Наприклад, коли захворієш, будеш на серйозному терміні вагітності, або з немовлям на руках. Чи ти впевнена, що цей хлопець/мужчина зможе і захоче тобою опікуватися? Я говорю тут не про фінансову ситуацію, а про життєву позицію, про готовність служити іншій людині. Цього самого й він очікуватиме від тебе.
8. Ну, власне. Чи ти вже готова бути чиєюсь Жінкою? Я знаю, що це трохи подібне до рішення мати дітей: ніколи не будеш до кінця «готовим», і лише щоденність учить нас, як давати собі раду. Але повір мені, що можна бути неготовою до подружжя. Я дякую Богові, що Т. не освідчився мені двома роками раніше, бо я точно сказала б йому «так» (саме тому, що була неготова й навіть не знала про це!).
Чи ти насправді готова поставити потреби іншої людини вище своїх? Чи ти усвіломлюєш, що подружжя — це великий скарб, про який потрібно піклуватися коштом власного комфорту?
9. Це може виглядати очевидним, але… чи ти любиш проводити час із цією людиною? Беручи до уваги те, що вам, за статистикою, доведеться провести разом років із п’ятдесят… Краще, аби вам було добре разом в усіх справах і моментах життя.
Не забуваймо також про інший важливий аспект подружнього життя, яким є інтимність. Тобі насправді не потрібно «тестувати» це питання, аби знати, чи ця друга людина приваблює тебе фізично. Але якщо ти, наприклад, не терпиш його запаху, а від самої думки про поцілунок робиться «якось недобре», то варто замислитися над цим питанням.
10. На завершення, я наполегливо бажаю вам пройти дошлюбну підготовку. Нам такий курс катехиз допоміг приготуватися до цієї величезної пригоди, якою є подружжя. Ми добре знали одне одного (як хороші, так і погані сторони), отож знали, у що влипаємо; але завдяки курсові ми були озброєні знаннями та вміннями, які виявилися незамінними в момент, коли настала ота сама «реальність» (наприклад, ми вміли розв’язувати конфлікти, знали, як дати собі раду минулим, яке має вплив на наші стосунки, як відтяти пуповину, що тримає нас при батьках).
Марта Барнерт-Важеха
Джерело: CREDO
