Останніми днями різні інформаційні ресурси виставляють на перші шпальти новину про народження в Україні дитини, яка генетично споріднена не з двома, а з трьома батьками.
Багато людей із захопленням приймають цю новину та вважають її великим проривом українських медиків. Однак і ці коментарі, і сам зміст повідомлень засобів масової інформації показують, що багато хто не розуміє суті цієї події. Свідомо чи ні, але деякі ЗМІ так формулюють інформаційну стрічку, що вона подає неправдиву інформацію про те, що відбулося насправді.
Суть методу така. На початку запліднюють дві яйцеклітини: тієї жінки, яка прагне стати матір’ю, і жінки-донора. Отже, всі подальші маніпуляції проводяться вже не над звичайними жіночими яйцеклітинами, як це пояснюють деякі журналісти, а над заплідненими. Тобто йдеться про ембріони на початковій стадії життя і розвитку. Зрештою, чого тут дивуватися журналістам, якщо навіть сам директор клініки говорить про «реконструйовану яйцеклітину», замовчуючи правду про те, що насправді йдеться про ембріони.
Як усе відбувається. З ембріона жінки-матері дістають ядро, в якому міститься основна генетична інформація обидвох батьків, і відтак вживлюють його в ембріон жінки-донора (чи радше у залишки того ембріона, оскільки перед тим із нього викинули ядро, щоби звільнити місце для пересадки). Приблизно так виглядає ця маніпуляція, якщо назвати речі своїми іменами та відкинути підміну понять, яку так вправно використовують і самі медики, і журналісти, що висвітлюють цю подію.
Я не вірю, що тут ідеться лише про два ембріони. Зазвичай для того, щоб провести одну процедуру екстракорпорального (у пробірці) запліднення, продукують більше десяти ембріонів. Але далеко не кожна така процедура приносить бажану вагітність, бо не завжди перенесені в матку жінки ембріони можуть там прищепитися і належно розвиватися. Тому, переважно, народження однієї дитини за екстракорпорального запліднення передбачає продукування десятків ембріонів, які з часом будуть просто знищені. Так от, якщо існують такі великі труднощі з прищепленням і розвитком «неманіпульованих» ембріонів, то буде цілком логічним припустити, що ембріони, які були створені внаслідок згаданого експериментального методу, мають ще більші труднощі з розвитком і прищепленням у лоні жінки. Скільки ж то спроб було проведено та скільки ембріонів знищено, поки нарешті народилася оця дитина, — медики нічого не кажуть, замовчують. Тому ми, мабуть, ніколи не дізнаємося, якою високою є ціна життя отого народженого немовляти…
Коли ми називаємо когось батьками, то маємо на увазі, що цим людям належить першість у процесі зачаття-народження дитини, або маємо на увазі, що ці люди самі наполегливо шукали і прийняли у своє життя дитину (якщо йдеться про прийомні сім’ї). Натомість у цьому експериментальному методі тим, кого називають батьками, відведена порівняно мізерна роль: бути донорами статевих клітин, які необхідні для подальших маніпуляцій. Усе решту робили наші медики. Саме їхні рішення та кроки дали початок новому життю. Я переконаний, що тут і мови не було про статевий акт між чоловіком та жінкою, а чоловіче сім’я отримали внаслідок мастурбації.
Годі не зауважити, як у новинах наголошують, що у більшості розвинених країн така технологія заборонена через брак відповідної інформації про цей метод і про його влив на людей. Не хочу ідеалізувати ті країни, але все ж таки це постава поваги до людини і небажання завдати їй якоїсь шкоди через те, у чому науковці не впевнені. Натомість у нас такого страху немає. Наших науковців не насторожує і не зупиняє той факт, що ніде у світі немає доказів того, що цей метод не є шкідливим чи небезпечним. Десятиліттями нам вбивали в голови ідею, що життя людини та її гідність не мають особливої вартості. От і виходить, що перед цінністю життя та людської гідності не потрібно зупинятися, коли йдеться про випробування «сенсаційних, інноваційних репродуктивних методів».
Спробуймо підсумувати. Згаданий експериментальний метод зневажає і нищить людське життя на ранній стадії його існування та принижує людську гідність — як батьків, так і дитини.
Цей метод руйнує образ батька та матері. Адже тепер окрім двох батьків, які перебуватимуть із дитиною, існує ще третя особа, яку також називають матір’ю. Отже, цей метод розмиває межі людської ідентичності. Батьківство і материнство стають відносними.
Така процедура цілковито спотворює подружні відносини. Не статева близькість і взаємне дарування двох людей у повній любові дали початок новому життю, а вправні маніпуляції медиків. Чоловік і жінка стали батьками не завдяки одне одному, а завдяки професійним крокам українських медиків.
Таким чином цей інноваційний метод «лікування» безпліддя знецінює все людське в події народження нового життя. Залишається людським хіба що біологічний матеріал, яким можна маніпулювати як заманеться… Для того, щоби двоє людей (або навіть троє) задовільнили свої бажання.
о. Орест Демко,
докторант Папського Університету Ateneo Pontificio Regina Apostolorum
Рим, Італія
Джерело: CREDO
