Скандальна процедура орендування матерів — це новий спосіб експлуатації країн третього світу та використання бідних багатими.
Такий висновок робить книжка індійського журналіста Гіта Аравамудан «Виробники дітей — індійські сурогатні матері». Книжка містить історії жінок, як за гроші погодилися виносити і народити на замовлення дітей «з пробірки».
Часто ці історії дуже болісні.
Одна пара замовила двох хлопців, але діти виявилися дівчатками, тому генетичні батьки відмовилися їх забирати та не заплатили за «оренду матки».
Гомосексуальна пара замовила одночасно двох дітей, тому що кожному з партнерів сподобалася інша матір, якій він хотів би надати свою сперму.
Іншим разом подружжя розлучилося ще до народження замовленої дитини. І розпочалася судова тяганина, тому що право на дитину заявила мати генетичного батька.
Ще один випадок. Лікар абортував один з трьох ембріонів, тому що подружжя замовників воліло мати лише двох дітей.
Також у книзі описується історія молодої вдови, яка опинившись без засобів для виживання, спочатку продавала свої яйцеклітини, а потім стала сурогатною матір’ю, щоб прогодувати власних дітей та мати гроші на ліки для батьків.
Попри розповсюджену в медіа думку, сурогатні матері рідко мають байдуже ставлення до дітей, яких народжують, і зазвичай тяжко з ними розлучаються.
Автор книги підкреслює, що пари, які замовляють дітей, зовсім не цікавляться матерями, не хочуть з ними зустрічатися і сприймають їх як «машини для народження».
Варто зазначити, що у Європі, зокрема, у Скандинавських країнах, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Туреччині сурогатне материнство заборонене. Проте є небагато країн, де це законодавчо не заборонено. Серед таких країн і Україна.
Джерело: CREDO
