Чоловіки та жінки такі різні, але водночас ми доповнюємо одне одного. В подружжі ми покликані зростати, розвиватися, збагачуватися, допомагати і підтримувати взаємно. Однак, це вдається нам не завжди, а особливо у такій делікатній сфері подружнього життя як інтимні стосунки. Що ми знаємо і, водночас, не знаємо одне про одного? Які спільні труднощі можуть бути в сексі? Як переживати правдиву радість, користуючись цим даром для подружжя? Спробуємо відповісти у цій статті.
«Чоловіком та жінкою сотворив їх»
Ми різні, але маємо одного Творця. І створив Він нас за Своєю подобою. Тобто жіноча і чоловіча сутності мають все ж спільний корінь. Випливаючи з цього, є надія і переконання, що можна пізнати і зрозуміти свою половинку. Це тривалий і не завжди легкий шлях, однак -дуже цікавий.
Пізнаючи свого майбутнього чоловіка чи дружину, ми витрачали багато часу і зусиль ще до одруження. Потім цей запал поволі спадає, а відтак часто ми перестаємо продовжувати пізнавати, цікавитися одне одним вже у шлюбі. Хоча, насправді, чоловік і дружина залишаються для нас непрочитаною книгою, яку можна переглядати, вчитуватись кожного дня і відкривати для себе нові сторони нашого обранця чи обраниці.
Кожна особа є неповторною і ми ніколи не зможемо повністю розкрити її суть за життя. Тому взаємному пізнанню немає меж і цей процес повинен тривати все наше спільне подружнє життя.
Спілкуючись одне з одним, ми отримуємо багато інформації про людину, її думки, бачення, переконання, погляди на певні речі, мрії, очікування, почуття та переживання. У цьому нам допомагають і несловесні прояви: інтонація, міміка, постава, хода, тембр голосу, поведінка. Власне, 70% інформації ми отримуємо через зовнішні прояви особи, а лише 30% – це слова. Будьмо уважними, до себе і до свого чоловіка (чи дружини), це допоможе краще зрозуміти його (її), дасть нам більше можливостей принести радість і задоволення в шлюбі та інтимній близькості зокрема.
«й обоє будуть одним тілом»
Недавно дійшла висновку, що у наш час є непоодинокі жінки, які хвилюються за себе чи близьких, що страждають від неналежного інтимного життя у шлюбі. Мене дуже торкає така ситуація коли, жінки вважають нібито вони мають терпіти дискомфорт і вдавати перед чоловіком, що все гаразд. При цьому не одна дружина боїться порозмовляти з коханим на цю тему. Бентежить, що молоді люди, які вважають секс (навіть у подружжі) брудною сферою, не знають, що це насправді не так. Інколи таку позицію ми виносимо зі своїх батьківських сімей і це дуже прикро, бо таке виховання в майбутньому тільки шкодить подружжю.
Господь дав чоловікові жінку, жінці – чоловіка для того, щоб вони були щасливі. І для подружнього життя заклав неабиякі радощі та втіху одне з одним в любові. Ця любов є багатовимірною: спілкування, турбота, дар батьківства, задоволення в сексі, радість в єдності і близькості одне з одним, духовний ріст.
Цей список ще довго можна перелічувати, називаючи те, як чоловік може любити свою дружину, а дружина свого чоловіка. Кожен з читачів міг би назвати свій унікальний спосіб вияву любові до свого коханого чи коханої. А статева сфера є глибоким любовним єднанням у подружжі, що дарує відчуття особливої єдності одне з одним. Ми маємо цей дар у подружжі для народження дітей, для вияву наших почуттів, для задоволення потреб одне одного, для розвитку і глибшого пізнання, зрештою – для радості, яку він має приносити у наше спільне життя. А не навпаки – біль, занепокоєння, страх, насильство, розпач.
Ніхто не застрахований від труднощів
Впевнена, що не одне подружя переживало певні проблеми у статевій сфері. У когось це могло бути на початку шлюбу, у когось проявлялося згодом. Ці труднощі зазвичай є наслідками проблем зі здоров’ям, попереднього дошлюбного досвіду, перегляду порнографічних фільмів чи видань, заниженої самооцінки, інших особистих проблем, про які важко говорити. Та будь-які делікатні питання можна вирішити, якщо чоловік і дружина готові розпочати діалог. Знаю, що спілкування в подружжі не завжди є налагодженим, через що виникає більшість проблем, не лише у сексі. Тому першим кроком до вирішення труднощів в інтимній сфері буде щира та відверта розмова. Інколи в таких випадках може допомогти лист – письмова форма спілкування. Однак рано чи пізно варто говорити, дивлячись одне одному ввічі.
Важливо при цьому пам’ятати, що жодна з частин нашого тіла не є брудною, тобто всі частини тіла є добрими і не варто їх недооцінювати або надавати їм більшого значення за інші.
Подружжю варто прислухатися до слів з Біблії: «Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка – чоловікові. Жінка не має влади над своїм тілом, лише – чоловік; так само чоловік не має влади над своїм тілом, лише – жінка.» (1 Кор 7, 3-4).
Згідна, що є такі ситуації, коли неможливо почати діалог, через безліч невирішених проблем поза сексом і поки не вдасться залагодити ці питання – складно буде перейти до більш інтимних. Та варто наголосити, що відверта розмова допомагає зблизитися і відновлює єдність навіть у дуже складних випадках. І чим частіше подружжя намагається розмовляти одне з одним не лише на побутові теми, то більше вони зближуються і мають нагоду покращити свої подружні взаємини та загальну атмосферу їхнього інтимного життя. Щоденне спілкування – індикатор ваших сексуальних стосунків, який водночас показує, що потрібно ще для того, щоб отримати кращий результат.
Якщо ж ви розумієте, що не зможете самотужки впоратись з проблемами в інтимній сфері, тоді, можливо, потрібно звернутись за порадою до спеціаліста. В такому випадку не варто нехтувати допомогою зовні, а спробувати знайти фахівця, з яким вам буде легко спілкуватись, який викликатиме у вас довіру.
Декілька порад для чоловіків та дружин:
- Не чекайте, коли він або вона здогадається про ваші незадоволення. Поділіться тим, що вас турбує і чого б вам хотілося.
- Будьте максимально щирими і намагайтесь уважно вислухати одне одного.
- Не розпочинайте серйозну розмову у несприятливий час, в невідповідному місці.
- Подбайте про атмосферу і оточення (сам на сам); важливо, щоб був замок у дверях вашої спальні.
- Пам’ятайте, що кожен з вас є особливим і ви любите його (її) саме таким (такою).
Автор: Христина Решетило-Ковальчук