3 червня, у Відпустовому центрі священномученика Симеона Лукача відбудеться архієпархіальна проща сімей.
Як розповідає голова Комісії у справах родини і мирян Івано-Франківської архиєпархії о.Юрій Прилепський, цього року проща буде особливіша за попередні, адже проходить в часі повномасштабного вторгнення.
«Життя не зупиняється. Коли спілкуєшся з нашими воїнами, вони самі кажуть: ми воюємо за нашу землю і щоб ви жили нормально. Під час прощі ми будемо молитися за наших воїнів і за їх родини. Кожен, хто відправив на фронт свого воїна, а тим більше якщо похоронив – віддав найдорожче. Тому, це особлива можливість дякувати Богові за те що ми вистояли, боремося і просити про перемогу»,- каже голова Комісії.
Щоразу на прощі збираються сім’ї і родини з усього Прикарпаття. І родзинкою Прощі родин є благословення пар в ювілеї їх подружнього життя.
«Завжди приємно спостерігати за подружжями, які приходять дякувати Богові один за одного, за дар подружнього життя і просити про ласки. Пари відзначають різні ювілеї, але найцікавіше нам спостерігати за найстаршими подружжями. На другій чи третій прощі ми започаткували традицію визначати найстарше ювілейне подружжя року. Наразі, найстаршим було подружжя, яке разом прожило 65 років»,- каже священник.
Проте, 65 років це не межа і за словами отця Юрія, цього року на прощі вітатимуть ще старше подружжя. Але скільки років вони будуть святкувати – наразі секрет і буде озвучено на прощі.
«Я задумуюся, пари святкують 60 чи 65 років. Наскільки це великий проміжок часу… Я лише половину цього віку взагалі прожив на землі, а люди вже стільки прожили сім’єю… Приємно спостерігати за подружжями, які приходять з дітьми, внуками, правнуками»,- ділиться о.Юрій.
За словами голови Комісії у справах родини, сьогодні сім’я є дуже атакована. Інститут сім’ї, як такий, хочуть порушити. Саме красою цих ювілейних родин церква показує, що родина є і вона можлива.
«2015 року Блаженніший Святослав виступаючи в Римі перед єпископами цілого світу сказав дуже гарну річ: «колись українська родина врятувала церкву». І справді так було, бо коли ми подивимося на нашого Митрополита Володимира, Митрополита Львівського чи єпарха Стрийського – це були молоді хлопці, які в часи підпілля, переслідування, були віддані своїми батьками на служіння Богові, церкві, Україні і людям. Якби не вони, не відомо чи ми б мали церкву і Україну. А далі Блаженніший продовжує, що: «сьогодні церква має зробити все можливе, щоб зберегти родину», – каже отець Юрій.
Коронавірус, а тепер війна, стали справжнім випробуванням для родин. З усіх сторін говорять про «кризу сім’ї», про демографічну кризу і про те, що після перемоги не варто очікувати на «бебі-бум» через складну економічну ситуацію.
«В 2019 році я був на одному з’їзді й один з доповідачів розмірковував, що таке сім’я – це «7 апостроф я», а ми повинні так жити, щоб було «7 кома я». Я задумався. Семеро в родині: чоловік, жінка і п’ятеро дітей. Складно… Одного разу я хрестив другу дитину в сім’ї. Пожартував, що вас уже є четверо, а мало б бути семеро, працюйте над тим. А вони кажуть отче, та знаєте, дитині треба все дати. У це слово «все» кожен вкладає свій зміст. Хто вважає, що дати освіту, хтось – житло, хтось – залишити щось на рахунку в банку, хтось, що все в комплексі. Після хрещення я виходжу і знову батьки зачепили цю саму тему. І підходить старша п’ятирічна дитина, послухала про що ми говоримо, бере їх за руки і каже: «а для мене це «все». Це була найкраща відповідь і проповідь»,- каже о. Юрій Прилепський.
Так ми маємо важкий час, але за словами отця, це не щось нове. Українські родини витримали часи першої і другої світових воєн, голодомору, радянського терору. З початком 90-х років сім’ї зіткнулися з міграцією. Їм краще жилося ніж нам зараз? На жаль, виклики перед християнськими родинами були і будуть завжди.
«Сім’я завжди буде під пильним оком лукавого. Бо якщо знищити клітину в тілі, то знищиш тіло, а якщо знищити родину – то можна знищити церкву чи навіть державу. Але водночас сім’я завжди під опікою Бога. Викликів багато, але якщо є бажання, то з допомогою священників, чи добрих психологів все можна пережити. Все впорядкується, але треба трішки часу»,- переконаний голова Комісії у справах родини.
На завершення отець Юрій пояснює, чому приїхати на цю прощу – це найкраща ідея, як провести час з родиною.
“Приїхати варто перш за все, щоб надихнутися святим місцем. Друге – це час проведений з родиною. Третє – це чин благословення подружніх пар. Через клопоти ми не завжди маємо час, щоб побути з сім’єю. А тут буде час на молитву, на пікнік, на відвідини музею, буде окрема розважальна програма для дітей. Можна буде посидіти на природі, відвідати туристичні місця. Це час для родини. Ми на все знаходимо час, а родина завжди на останньому місці. Залишіть всі справи і приїдьте, щоб надихнутися гарним прикладом, попросити в Бога для своєї родини благословення і просто побути разом”,- закликає о. Юрій Прилепський.
