Коли в жовтні минулого року тривав Синод Єпископів про сім’ю, консерватори переживали за збереження традиційного вчення, оскільки з кількох фронтів наступала прогресивна загроза, метою якої серед іншого було послаблення заборони приступати до Св. Причастя католикам, які розлучились і живуть в новому зв’язку поза Церквою.
Провідним символом цієї дезорієнтації стало те, як угорського кардинала Петера Ердо, людини, яка начебто мала керувати працею засідань в якості «генерального релятора», відсторонили більш прогресивні прелати, особливо італійський Архиєпископ Бруно Форте, котрі видали суперечливий звіт після дискусій, де закликали бути більш відкритими до розлучень, гомосексуалізму та інших гарячих питань.
Та, як видно з першого дня Синоду 2015, Ердо не має наміру дозволити цьому повторитись знову.
У своєму понеділковому вступному зверненні, яке складалось з 7 тисяч символів, кардинал Ердо пробував задати тон для праці синоду, і здавалось він мав намір закрити усі двері, які багатьом людям видалось залишились відкритими після минулого синоду – починаючи від суперечливої пропозиції німецького кардинала Вальтера Каспера дозволити розлученим католикам та тим, які живуть в цивільному шлюбі, повернутись до Причастя.
Ця заборона приступати до Причастя, як наголосив Ердо, не є «примхливою забороною», але відповідає природі подружжя як неперервного зв’язку. За його словами, милосердя не лише пропонує нагоду для прощення, але й «вимагає навернення».
Кардинал наголосив, що недопущення розлучених і поновно одружених католиків до Причастя не є покаранням за те, що у них не склалися перші відносини, але воно випливає із «об’єктивної істини», що жити у другому зв’язку, поки Церква вважає перший шлюб досі дійсним, є гріхом.
Кардинал також додав, що єдиним випадком, коли розлучених і поновно одружених вірних можна допустити до Причастя є тоді, коли вони «практикуватимуть утримання силою благодаті», тобто відмовляться від будь-яких сексуальних відносин, і лише тоді їх можна буде допустити до Причастя, «не провокуючи скандал».
«Залучення розлучених і поновно одружених до життя церковної спільноти може набувати різних форм, однак інших, ніж допущення до Євхаристії», – зазначив він.
Ердо рішуче «пройшовся» по усіх звичних аргументах, скерованих на послаблення заборони доступу до Причастя, в т.ч. так званий «закон поступовості», який передбачає, що особи в недосконалих життєвих ситуаціях можуть бути на шляху морального зросту, і їх слід швидше підбадьорювати, аніж відкидати.
«Між істиною і брехнею, між добром і злом, не існує поступовості», – сказав він.
Щодо такого ж розбіжного питання чи повинна Церква бути більш позитивною щодо гомосексуальності та одностатевих відносин, Ердо кинув ще один виклик.
«Не існує основи для порівняння чи проведення аналогій, навіть приблизних, між гомосексуальними зв’язками і Божим планом для подружжя і сім’ї», – сказав він, цитуючи документ Конгрегації доктрини віри від 2003 року.
Кардинал Ердо також наголосив, що міжнародні організації не повинні пов’язувати допомогу розвитку у бідних країнах із визнанням ними одностатевих подруж, але й процитував офіційне вчення Церкви щодо того, що «несправедлива дискримінація» геїв і лесбіянок є неправильною.
Щодо іншого напрямку, кардинал Ердо висловився на захист енцикліки «Humanae Vitae» Папи Павла VI від 1968 року, в якій було ще раз підтверджено традиційне протистояння Церкви контролю за народжуваністю.
«Ця істина сьогодні має особливе значення, оскільки існує стільки технічних можливостей для відокремлення прокреації від подружньої любові», – сказав він.
Промова Ердо також включала чітке засудження абортів (наголошуючи на недоторканості людського життя) та евтаназії (роблячи наголос на «праві на природну смерть»).
Якщо кардинал Ердо продовжуватиме так рішуче висловлюватись впродовж Синоду 2015, то може мати значний вплив на напрям ходу засідань.
У віці 63 років, він покликаний в майбутньому стати силою в католицькому житті. Він має значну підтримку серед європейських прелатів, бо серед іншого він також є обраним главою Ради Єпископських Конференцій Європи.
Варто зазначити, що це практично перший раз, коли Ердо рішуче виступив проти пропозиції Каспера.
Під час прес-конференції на минулорічному Синоді він сказав, що у випадку «звершеного таїнственного шлюбу, після розлучення, неможливо, щоб Церква визнала другий шлюб», що включає той факт, що для осіб в цьому стані Причастя є недопустимим.
У понеділок новою була не сама суть його позиції, але та рішучість, з якою Ердо висловив її і той вплив, який вона може мати в рамках ролі, яку він відіграє.
Ердо розпочав з риторичного кроку, який вказує на той широкий напрям, яким він збирається іти.
Він визнав, що багато сил негативно впливають на сім’ї на початку 21-го століття, включаючи бідність, війни та кліматичні зміни. Потім він сказав, що є ще інший вид змін, який є рівнозначно небезпечний – «антропологічна зміна», що означає моральний релятивізм та індивідуалізм, які, за його словами, руйнують різні інституції, включаючи подружжя.
В цьому контексті кардинал закликав братів-єпископів не бути м’якими, захищаючи вчення Церкви.
«Якщо ми будемо щиро говорити іншим про те, у що віримо, то не повинні переживати за те, що нас не зрозуміють, бо ми також є дітьми нашого часу», – сказав він. – «Навіть якщо не кожен прийме те, що ми проповідуємо, то хоча б наша пропозиція буде зрозумілою».
Побачимо, чи 270 єпископів, котрі беруть участь в Синоді 4-25 жовтня, погодяться дозволити Ердо виключити з обговорення ті питання, які, на думку деяких з них, є досі актуальними. Прогресивний табір є дуже добре представлений, включаючи Каспера і кількох його союзників, і вони можуть не захотіти тихо іти тим шляхом, який встановив Ердо.
Під час прес-конференції після промови кардинала Ердо запитали, чи мав він намір оголосити закритими дебати щодо пропозиції Каспера. «Синод лише розпочинається», – сказав він. – «Подальший розвиток завжди можливий… побачимо».
Кардинал Ердо також сказав, що його заяви частково базувались на інформації, отриманій від єпископських конференцій в період між минулорічним синодом і поточним.
Після понеділкового відкриття, однак, одне видається зрозумілим: якщо спосіб обрамлення дискусій, визначений Ердо, є показником, то табір, який стурбований збереженням традиції, планує не просто відбиватись у цьому раунді.
Натомість, Ердо сам наніс перший удар. Тепер побачимо, чи «апостольська відвага», до якої Папа Франциск закликав прелатів в понеділок, додасть схожого бойового духу іншим учасникам впродовж наступних трьох тижнів.
Джон Л. Аллен мол. MCI
