Єпископи Німеччини видали свої вказівки щодо «Amoris laetitia», дозволяючи, серед іншого, розлученим і поновно одруженим католикам приймати Причастя. Таке рішення німецьких єпископів слідує нещодавнім вказівкам, які видали єпископи Мальти.
В той час, як єпископи Німеччини наголошують, що допуск до таїнств розглядаються для кожної окремої ситуації, вказівки таки допускають «можливість приймати таїнства в таких ситуаціях».
Документ під назвою «Радість Любові, якою живе Сім’я, є також радістю Церкви» видала постійна рада Німецької єпископської конференції 1 лютого, а його підзаголовком є «Запрошення до душпастирської опіки відновленого подружжя і сім’ї в світлі Amoris laetitia».
Постійна рада Німецької єпископської конференції зустрічається п’ять або шість разів на рік, і «кожен німецький дієцезіальний єпископ має право голосу в ній, а також може відправити на засідання ради замість себе свого єпископа-помічника», інформує Catholic News Agency.
В документі єпископи зазначають, що супровід пар в часи кризи, розлучення і поновного одруження є «великим викликом і нагодою донести Церкву і її розуміння подружжя».
«Щодо питання прийняття таїнств, єпископи не бачать в Amoris laetitia загального правила чи автоматизму, а швидше вони переконані, що необхідними є розпізнані рішення щодо справедливості у кожному окремому випадку»,- йдеться в документі.
У відповідності до «Amoris laetitia», єпископи кажуть, що будуть виходити «від процесу розпізнання, у співпраці з душпастирем». Однак вони також роз’яснили, що «не усі вірні, чий шлюб розламаний і хто розлучений і цивільно поновно одружений, можуть приймати таїнства без розпізнання».
У заяві, виданій разом із інструкціями, єпископи вихваляють «Amoris laetitia» за «пастирські і теологічні переваги» і за впровадження того, що вони називають чотирма стовпами «душпастирського підходу до подружжя і пастирської опіки сім’ї».
Цими стовпами є: приготування до подружжя; супровід подружжя; підсилення сім’ї як місця, де навчаються віри; вирішення проблем крихкості подружжя шляхом супроводу, розпізнання та інтеграції.
В той час, як перші три стовпи висвітлюються всього в одному чи кількох абзацах, четвертий є осердям нової інструкції.
Єпископи визнають, що шлюб є нерозривним, але водночас зазначають, що особливу увагу слід приділяти окремим індивідуальним випадкам, і що слід уникати суджень, «які не враховують складність різних ситуацій».
Посилаючись на пункти 296 і 297 «Amoris laetitia», німецькі єпископи вказують, що «цими керівними поняттями» супроводу, розпізнання та інтеграції «слід допомагати» усім постраждалим.
В той час, як супровід вимагає «підбадьорювати людей на життєвому та євангельському шляху», за словами єпископів, розпізнання не повинно припинятись на тому, якою об’єктивно моральною є їх ситуація.
В цьому пункті єпископи посилаються на зноску 351 в «Amoris laetitia», в якій Папа Франциск написав: «У певних випадках, це може включати допомогу таїнств. Отже, «я хочу нагадати священикам, що сповідальниця не повинна бути палатою тортур, а швидше зустріччю з Господнім милосердям». Також хочу вказати, що Євхаристія «не є призом для ідеальних, але потужним лікарством та поживою для слабких».
Німецька єпископська конференція коментує: «Наприкінці такого духовного процесу, який завжди пов’язаний з інтеграцією, не у кожному випадку дійде до прийняття таїнств Примирення і Євхаристії».
Єпископи наголосили, що «окремі рішення стосовно того, чи може особа, за певних умов, приймати таїнства, заслуговують на повагу і визнання. Однак, рішення приймати таїнства також слід поважати».
На завершення документу, єпископи заохочують усіх, хто хоче продовжувати подружнє і сімейне життя в Церкві, «особисто ознайомитись із текстом «Amoris laetitia».