Як є в родині Божий лад, як чоловік жінку любить і шанує, жінка чоловіка слухає і помагає йому, а родичі добре виховують своїх дітей, а діти шанують і слухають своїх родичів, так довго і в життю кожного зокрема є християнський, Божий лад. Не має тоді християнин великих спокус до гріхів, легко йому прийде в цілім життю заховувати Божий знак.
Така Божа християнська родина буде і школою, і великою поміччю до християнського життя. І діти будуть на хвалу Божу, на потіху родичів, колись стануть правдивими християнами, і родичі будуть праведно жити в ласці у Бога і свято у Бозі вмирати.
Але коли закрадеться якийсь тяжкий гріх, що нищить і псує життя родинне, тоді дуже трудно буде християнинови задержатися на дорозі Божого знаку. Один гріх тягне за собою много інших, за прокльонами і свареннями прийде п’янство, може невірність, згіршення, забуття на Богу, на совість, та й буде стелитися дорога до вічного погублення.
З того йде така наука: хочеш бути праведним християнином, хочеш спасти свою душу, передусім дивись, чи в хаті все в тебе в ладі.
Дивіться ось на ту деревину: сохне, нидіє, плодів не дає. Чому так? Земля добра та обкопана, вогкости, дощу досить. Чому-то на ній або вже цвіт відпадає, або плоди ще не достиглі? Певно, в корінню причина лиха, якісь хробаки, або тертиці, або миші – не знати що – корінь нищать, та й з того походить усе зло.
Відай, так само буває і в вашім життю. Коріння християнського життя – родина. Хочеш поправити зло, поглянь, чи в родинні все так, як Бог приказав, приложи руку до поправи зла, що там закралось, і в усім дійдеш до ладу.
1913 р., березень-квітень, Львів.
Із праці Митрополита Андрея “Божа сійба”
