“Кароль. Людина, яка стала Папою Римським (Частина І)”

papa_wojtyla_con_croce_cm-40x50

"Християнський кінотеатр", що діє у Катехитичному центрі біля Архикатедрального і Митрополичого собору Воскресіння Христового, УГКЦ  м. Івано-Франківськ, за адресою: Майдан Шептицького, 22а, запрошує

20 жовтня 2016 р. Б. о 19:00

після Божественної Літургії на перегляд фільму "Кароль. Людина, яка стала Папою Римським (Частина І)" (30-і роки. Польща. Десятирічний Кароль Войтила сповнений радості і надій, які поступово починають руйнуватися. Спочатку помирає його мати і брат, потім починається війна – люди виїжджають з країни, рятуючи власні життя. З'являються перші передумови гоніння на євреїв.
Всі ці події дають поштовх для перетворення Кароля з простого робітника в поета і вчителя. Його життя – постійна боротьба, яка, зрештою, і схиляє його до рішення стати священиком, а потім в 1978 році людиною, добре знайомою в усьому світі, тим, хто зробив яскравою нашу епоху, тим, хто змінив хід історії).

N.B. Вкінці фільму буде можливість приступити до мощей св. Івана Павла ІІ та біля них помолитися.

 

22 жовтня Церква відзначає літургійний спомин святого Йоана Павла ІІ. Він очолював Апостольський Престол 27 років – це третій за тривалістю понтифікат в історії Церкви.

Він став першим Папою Римським, який відвідав синагогу і виступив у протестантській церкві, який ввійшов у мечеть і зробив офіційний візит у православну країну, який побував на рок-концерті і футбольному матчі, який вибачився за гріхи Католицької Церкви.

 

Кароль Войтила: Від актора до Папи

Народився Кароль Войтила 18 травня 1920 року в невеликому польському містечку Вадовіце під Краковом у родині скромного службовця. Його батько був шевцем, потім служив офіцером в австро-угорській армії, а після утворення Польської республіки працював залізничником. У восьмирічному віці хлопчик втратив матір, а ще через три роки помер і його єдиний брат Едмунд, який працював лікарем міської лікарні.

За рік до початку Другої світової війни Кароль закінчив гімназію і вступив на філософський факультет Ягеллонського університету в Кракові, де зблизився з молодіжними католицькими організаціями. Тоді ж він уперше спробував свої сили як актора на непрофесійній сцені.

В роки німецької окупації, коли університет був закритий, Кароль, разом із батьком, остаточно переїхав до Кракова, де став режисером і актором напівлегального Рапсодійного театру і розпочав відвідувати заняття в підпільній духовній семінарії. Йому довелося самому заробляти на хліб спочатку на шахті, а потім у цехах хімічного підприємства концерну «Солвей».

Після звільнення Кракова радянськими військами, в січні 1945 року, Кароль Войтила відновив активні заняття богослов’ям. 1 листопада 1946 року він став священиком. Потім були роки навчання в Римі на філософському факультеті Домініканського університету «Ангелікум», у Швейцарії і Бельгії.

У 1948 році молодий священик повернувся на батьківщину, де став вікарієм однієї з краківських парафій. Після тривалої академічної відпустки Кароль Войтила одержав ступінь доктора теології і почав викладати в Люблінському католицькому університеті.

У ці роки в майбутнього Понтифіка проявилася пристрасть до літературної творчості. Він захопився складанням віршів, які публікував у католицькій газеті «Tygodnik powszechny» і журналі «Znak « під псевдонімами Анджей Явень (персонаж роману Парандовського «Небо у вогні») і Станіслав Анджей Груда. Деякі з цих поетичних творів згодом були перекладені на різні мови.

Приблизно в цей же час Войтила серйозно захопився драматургією.

У 1958 році у віці 38 років Кароль Войтила став єпископом. А ще за п’ять років, спеціальною папською буллою був призначений архиєпископом Краківським. 29 травня 1967 року він одержав з рук Папи Римського Павла VI пурпурову кардинальську шапочку.

У ці роки ім’я молодого архиєпископа Войтили швидко стало відомим за межами Польщі. Він був віце-президентом Польської єпископської конференції, членом постійного секретаріату Синоду єпископів Римо-Католицької Церкви, активно брав участь у роботі історичного ІІ Ватиканського Собору (1962-1965 роки). Проте, як реального претендента на Апостольський престол, його ніхто не розглядав.

Після 33-денного понтифікату Йоана Павла І, в жовтні 1978 року, у Ватикані знову відкрився конклав (зібрання Колегії кардиналів для обрання Папи Римського).

16 жовтня після 72 годин засідань і семи турів голосування зі знаменитої труби над Сикстинською капелою пішов білий дим, який свідчив про обрання нового Папи Римського.

 

Кароль Войтила став першим Папою-слов’янином, обравши ім’я Йоан Павло ІІ.

Папа – рекордсмен

Понтифікат Йоана Павла ІІ став третім за тривалістю в багатовіковій історії Церкви після правління Святого Петра і блаженного Пія IX. Йоан Павло ІІ – Папа рекордсмен. Він здійснив 250 пастирських поїздок, 104 закордонних подорожі, побував у 129 країнах з апостольськими візитами, подолав майже 1,3 мільйони кілометрів.

За роки перебування на престолі Йоан Павло ІІ дав близько 900 аудієнцій. На його Месах на всіх континентах були присутні понад 14 мільйонів віруючих.

Він відвідав 1022 міста на всіх континентах і провів за межами Ватикану загалом понад 822 доби.

Ще один рекорд, встановлений Папою, пов’язаний з кількістю віруючих і прочан, до яких він безпосередньо звернувся за роки свого понтифікату. Тільки під час загальних аудієнцій у нього побувало близько 17 мільйонів осіб.

Йоан Павло ІІ є автором понад 120 філософських і богословських робіт, 14 енциклік і 5 книг. Такої кількості друкованих праць не видавав за чверть століття поки що жоден мислитель, проповідник або письменник. Головним папським бестселером стала книга «Переступити поріг надії», яка розійшлася світом майже 20 мільйонами примірників. Зібрання всіх його робіт нараховує близько 50 томів (близько 80 тисяч сторінок).

Папа Римський відрізнявся надзвичайним почуттям гумору.

Одного разу Святіший Отець Йоан Павло ІІ працював у своєму кабінеті та вирішив подзвонити до лікарні в Швейцарії, де лежав його приятель єпископ Андрій Дескур. Папа набрав номер лікарні і попросив з’єднати його з палатою, де лежав хворий єпископ.
Телефоністка поцікавилась:
– А хто його запитує?

– Папа Римський, – відповів Йоан Павло ІІ.

На хвилину запанувала тиша, а потім жінка відповіла:

– Ви такий Папа Римський, як я китайська царівна.

Коли все вияснилось, хотіли звільнити телефоністку, але Святіший Отець за неї заступився, тому що, як сам сказав, «чудово розважився».

 

Папа в Україні

Йоан Павло ІІ відвідав Україну у червні 2001 року.

 

У Києві Папа взяв участь у латинській та візантійській Службах Божих на стадіоні «Чайка», зустрівся з Президентом України Леонідом Кучмою, а також з Всеукраїнською Радою Церков, відвідав Могилу Невідомого Солдата, с. Биківню та Бабин Яр.

У Львові Святіший Отець побував у латинській, вірменській та греко-католицькій катедрах, а також у колишній резиденції римо-католицьких митрополитів. Проживав Папа Римський у греко-католицьких митрополичих палатах.

У Львові Папа причислив до лику блаженних 30 католицьких сповідників віри, серед яких колишній Львівський архієпископ Йосип Більчевський та о. Зигмунт Гораздовський. Коронував образ Матері Божої Милосердної з Львівської базиліки та подарував однойменному Санктуарію золоту троянду, відвідав семінарію у Брюховичах. А зустрічі з молоддю на Сихові не зміг завадити навіть проливний дощ. Папа не розгубився: «Дощ йде – діти ростуть», – жартував Понтифік, а також заспівав пісеньку, якою викликав шквал емоцій присутніх на полі.

Santo Subito

Помер Папа Римський Йоан Павло ІІ напередодні Неділі Божого Милосердя, 2 квітня 2005 року о 22:37 за київським часом.

Під час його похорону багато людей тримали плакати з написами «Santo subito».

Його наступник Бенедикт XVI оголосив Йоана Павла ІІ блаженним. Беатифікація Папи відбулася у Римі 1 травня, у Неділю Божого Милосердя.

Канонізація Йоана Павла ІІ також відбулася у Неділю Божого Милосердя. 27 квітня 2014 року Папа Франциск оголосив святим Йоана Павла ІІ та Йоана XXIII.

За додатковою інформацією звертайтесь:

ієрей Юрій Прилепський:

066 419 31 39; 067 344 35 23

диякон Ярослав Ілюк:

097 711 78 05