Перше, ніж Григорій та Анна уклали шлюб, вони поклялися, що не стануть схожими на своїх сімейних друзів, які після шлюбу відмовилися від усіх друзів та проводили весь вільний час лише разом. Повернувшись зі свого медового місяця, вони занурились назад у свій щоденний ритм життя. Раз на тиждень Анна йде зі своїми друзями на вечерю, в той час як Григорій йде у кіно або грає у більярд з хлопцями.
Проведений час наодинці або з друзями залишався як норма поведінки, однак, часто у них виникало почуття, що їм не завжди зручно проводити час разом. Коли виникають питання, пов’язані з родичами, фінансами або веденням домашнього господарства, вони, як правило, починають сперечатись або втікають, щоб побути наодинці, або зустрітись з друзями.
Вони здогадуються, що повинні присвятити більше часу для спільної праці над їхнім шлюбом, але водночас не хочуть образити своїх друзів, бо тоді приділятимуть їм менше часу. Дилема Григорія та Анни є досить поширена серед молодят. Як можуть чоловіки та дружини після нещодавно укладеного шлюбу вирішити протиріччя між своїм старим і новим життям?
По-перше, важливо збагнути, чому новоутворене подружжя повинно стати пріоритетом. Ісус пояснив глибоку істину про подружні пари, коли сказав, що «так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог получив, людина хай не розлучає» (Матвія 19:6).
Ця подружня єдність не виникає просто так. У той час як фізичне єднання завдяки статевим стосункам лише символізує ту єдність, сам процес появи реальної єдності вимагає постійних свідомих зусиль від подругів.
Спосіб поведінки незаміжньої (неодруженої) особи
Згідно з офіційною статистикою США ймовірність розлучення є найвищою протягом третього року спільного сімейного життя. Хоч певний ризик зумовлений нереалістичними очікуваннями від подружнього життя, однак набагато більше розпадів нових шлюбів відбувається лише тому, що молоді пари не докладають достатніх зусиль, щоб відмовитись від попереднього способу поведінки незаміжньої/неодруженої особи, яка діє одноосібно і самостійно.
Однією з причин цієї нової ментальності «одиноких, які є у шлюбі» є той факт, що чоловіки і жінки сьогодні укладають шлюб пізніше; середньостатистично, чоловіки вперше вступають у шлюб приблизно у 27 років, а жінки – у 25 років. Це означає, що багато чоловіків та жінок мають багато часу, щоб навчитись жити самостійним життям як незаміжня чи неодружена людина. Тобто відбулась зміна, порівняно з попереднім поколінням, коли люди проводили більшу частину свого життя в тісному спілкуванні з сім’єю: батьками, братами, сестрами або з власним подругом та дітьми.
Ще одна причина того, що подружні пари сьогодні так тяжіють до одноосібного самостійного життя полягає в тому, що шлюб перестав бути чітким моментом переходу в доросле життя, як це було раніше. Сьогодні марно сподіватись, що коли двоє осіб укладають шлюб, то це означає, що вони візьмуть на себе усі обов’язки дорослого життя. Молодята виявляють схильність ставитись до свого нового супруга швидше як до сусіда по спільній квартирі, ніж як до особи, щодо якої з’явились нові обов’язки.
Навіть після укладення шлюбу спосіб мислення дорослих молодих осіб залишається і надалі у чоловіків і жінок, щоб надавати пріоритет власній незалежності, наявності власного доходу і свободі у використанні свого часу.
Крім того, сучасна культура, зорієнтована на розваги, перешкоджає зусиллям рухатись до подружньої єдності. Протягом минулого століття шлях до укладення шлюбу все більше пролягає через розважальну культуру зустрічання, коли час проведений парою разом є сповнений різними розвагами: фільмами, концертами, спортивними заходами. Так період зустрічання характеризується, в першу чергу, розвагами.
Після переходу від зустрічання до рутини сімейного життя, подружні пари часто стикаються з трудністю, щоб переключити свою увагу від розваг на спільну працю розбудови свого сімейного життя.
План для християнського подружжя знайдемо у новозавітному посланні до ефесян, глава 5, де йдеться про служіння і самопожертву у стосунках. Для багатьох пар це буде абсолютно новий поворот у їх ставленні й спілкуванні один з одним. Не дивно, коли життєві обставини ускладнюються, у них виникає спокуса повернутись до своїх старих звичок. Чого саме не вистачає багатьом парам молодят? Так, практичної допомоги як стати одним цілим. Успішний, тривалий шлюб починається зі свіжого перегляду кола друзів, вибору фыльмів для перегляду, і нашого рішення проводити час разом.
Перегляд спілкування з друзями
Одна з головних причин чому Бог дає нам друзів: щоб ми могли підбадьорювати та допомагати розвиватись один одному. Чоловіки і жінки потребують підтримувати дружні стосунки з іншими й після укладення шлюбу, однак те спілкування з друзями не буде, й не повинно виглядати так, як це було до створення сім’ї. Наші очікування щодо проведення часу разом, і навіть теми наших розмов повинні змінитись.
Чи друзі схвалюють наш шлюб? Необхідність у друзях, які шанують подружнє життя, штовхає молодят до спілкування з іншими подружніми парами. У той час як незаміжні/неодружені друзі можуть нас вислухати і підбадьорити, інші подружні пари, особливо зрілі, можуть поділитись своїм життєвим досвідом та порадами.
Вибір спільних розваг
Популярні розваги нерідко викликають невдоволення серед подружніх пар, бо стверджують що у несімейних осіб кращий секс, кращі друзі і більше розваг. Те, що ти переглядаєш, слухаєш і читаєш у підсумку формують те, у що ти віриш. Яку мудрість ми черпаємо з телебачення, фільмів, журналів і веб-сайтів? Для того щоб з користю плекати свій шлюб, слід просити у молитві про мудрість вибору розваг, і бути готовими відмовитись від того, що може спричинити невдоволення.
Спільний час разом як пріоритет
В Старому Завіті перехід від самотнього до сімейного життя вважався дуже важливою зміною у житті, так що молодята повинні були провести разом перший рік свого сімейного життя. «Коли чоловік узяв щойно жінку, не годиться йому йти на війну, ані не можна накладати на нього якогось громадського відробітку; вільний від усього він зостанеться цілий рік у себе вдома, щоб веселитися з жінкою, що її взяв» (Втор. 24:5).
Що б це не вимагало від вас, чи ви готові присвятити час для будування єдності у вашому шлюбі? Подумайте над вашими ідеями й запишіть їх у свій календар як важливі дати, перш ніж інші дрібниці заповнять ваш графік. Перші роки сімейного життя – дуже делікатні, але й швидкоплинні роки. Не дозволяйте інерції холостяцького життя руйнувати доволі складний, однак винагороджуючий процес плекання єдності у подружжі.
Джерело: How newlyweds can stop acting single by Candice Z. Watters
Переклад: Ігор Леньо Інститут родини і подружнього життя
