Вступ
Контрацепцією називаються навмисні дії, якими людина руйнує плідність дітородної сфери і унеможливлює зачаття нового людського життя. Контрацептивні дії впливають на всю людську особу, обмежуючи її здатність приймати дар нового життя. Наслідками таких вчинків можуть бути не лише фізіологічна, а й духовна, моральна та психологічна нездатність подружжя до народження дітей, формування контрацептивної ментальності. Жодні медичні контрацептивні засоби цілковито не запобігають зачаттю. У сім’ях, де подружжя фізіологічно плідне, однак через контрацепцію нездатне прийняти нове життя, зачинатимуться «небажані діти», наставатиме «небажана вагітність», що призводитиме до народження «небажаних дітей» або навіть до аборту. Тому остаточно контрацептивна ментальність веде до ментальності абортивної. Контрацепція, замість зменшувати – згідно з аргументами прихильників – кількість абортів, лише стимулює невпорядковане статеве життя й, навпаки, веде до зростання кількості абортів. Контрацепція часто є ознакою вже існуючої кризи сімейних стосунків і руйнує єдність християнського подружжя. Здебільшого рішення вживати протизаплідні засоби пов’язане зі страхом перед вагітністю і відмовою від плідності. Контрацепція не лише перешкоджає злиттю чоловічої та жіночої статевих клітин, а й руйнує здатність подругів співдіяти з Творцем у прийнятті та приведенні на світ нового життя. Таке подружжя відкидає Божий задум щодо себе, зводить сімейне життя лише до «приватної справи», нехтуючи тим, що тільки Бог є Господь початку й кінця людського життя. Застосування контрацепції спотворює природний зміст статевого акту, руйнує не лише дітородну, а й єднальну його сутність. Контрацепція веде до безвідповідального співжиття, метою якого є пошук власного задоволення. Це завдає великої шкоди справжній основі подружнього співжиття – жертовній любові, у якій подруги віддають і приймають одне одного в усій повноті, зокрема, власну плідність.
Контрацепція є свідомою метою та цілеспрямованою діяльністю позбавлення статевого акту властивої йому за його природою дітородної функції. Методи контрацепції суперечать «природі як чоловіка, так і жінки, а також їх глибокому поєднанню». Статеве поєднання у цьому випадку є відокремленим від прокреації; акт сфальшованим у його відкритості до життя.
Контрацептивного ефекту можна досягти двома способами:
- блокуючи звільнення яйцеклітини з ячників (за допомогою комбіновані оральні контрацептиви);
- створюючи перешкоду для зустрічі яйцеклітини та сперматозоїда під час статевого акту (презерватив, матковий ковпачок, сперміцидні засоби тощо).
До числа контрацептивів відноситься перерваний статевий акт , суть якого полягає у перериванні статевих відносин безпосередньо перед еякуляцією (сім’євиверженням), щоб сперматозоїди не проникли у статеві органи жінки. Але потрібно звернути увагу на те, що в стані збудження вже виділяється рідина – слиз, який містить малу кількість сперматозоїдів, що може призвести до вагітності, тому використання такого методу контрацепції не є ефективним.Стерилізація також відноситься до числа контрацептивів, при цьому стерилізується не окремий статевий акт, а змінюється цілісність чоловіка і жінки.
В загальному контрацептиви можна поділити на:
Бар’єрні методи контрацепції.
Під бар’єрними (або механічними) методами контрацепції (БМК) мають на увазі всі способи попередження вагітності, які механічно перешкоджають попаданню сперми в цервікальний канал.
- Чоловічий бар’єрний метод – презерватив (Innotex, Durex, Contex, Vizit, Life Styles, Sico, Trojan та ін);
- Жіночі бар’єрні методи – діафрагма (Ortho), шийковий ковпачок (Femcap, Prentif тощо), жіночий презерватив Reality.
За іншою класифікацією, всі БМК поділяються на:
- Механічні – чоловічий і жіночий презервативи, діафрагма, шийковий ковпачок.
- Хімічні – сперміцидні засоби, що вводяться у піхву в різних формах (вагінальні таблетки, капсули, свічки, пасти, тампони, губки, піни – Фарматекс, Еротекс, Патентекс овал, Ноноксинол та ін.);
- БМК, що поєднують в собі механічні та хімічні методи – презервативи, імпрегновані сперміцидами; вагінальні тампони і губки, просякнуті сперміцидною субстанцією.
Жіночий презерватив (фемідом, от англ. female + condom) – довший і ширший від чоловічого, виготовляється з еластичного поліуретану або іншого еластичного матеріалу. Має діаметр близько 8 см і довжину близько 18 см з жорсткішими кільцями на обох кінцях презерватива, одне з яких вводиться в піхву подібно діафрагмі, а друге залишається зовні. З недавнього часу випускаються і латексні варіанти фемідому. Жіночий презерватив вводиться в піхву до статевого акту. Використовуючи фемідон, жінка в меншій мірі залежить від партнера.
Діафрагма – куполоподібна півсфера, виготовлена з латексу, діаметром від 50 до 105 мм з пружним обідком. Діафрагма вводиться самою жінкою в піхву до початку статевого акту таким чином, щоб ободок знаходився в склепіннях піхви, а купол покривав шийку матки. Діафрагму рекомендується застосовувати в поєднанні зі сперміцидами, що значно підвищує ефективність методу у зв’язку зі зменшенням ймовірності контакту шийки матки зі спермою, а також завдяки сперміцидній дії на сперматозоїди, якщо вони проникли через ободок діафрагми.
Шийкові ковпачки (ШК) призначені для запобігання потрапляння сперматозоїдів в цервікальний канал шийки матки, виготовляються з м’якої гуми і мають форму широкого наперстка з максимальним розміром в найширшій частині до 31 мм. ШК надягають на шийку матки і фіксують за рахунок присмоктуючого ефекту, закриваючи тим самим доступ сперматозоїдів в порожнину матки. Шийковий ковпачок, заповнений на 1/3 сперміцидом, вводиться самою жінкою або лікарем на 36-48 ч.
Контрацептивні губки (КГ) перешкоджають проникненню сперматозоїдів в канал шийки матки, механічно затримуючи сперму і одночасно виділяючи сперміцидну речовину. Найбільш часто губки виготовлені з поліуретану, просоченого сперміцидом (бензалконію хлорид, ноноксинол-9).
Негативні наслідки бар’єрного методу:
– порушення Божого задуму про відкритість статевого акту;
– необхідність мотивації обох партнерів до використання методу;
– зв’язок з статевим актом;
– можливість появи місцевої алергічної реакції на латекс або любрикант;
– можливість зниження сексуальних відчуттів при coitus;
– ймовірність розриву («сповзання») презерватива.
– хибна думка про захист від СНІДу та інфекцій, що передаються статевим шляхом (насправді віруси вільно проникають через пори ,які є у латексі, оскільки вони в тисячу раз більші за самого збудника).
Сперміциди
Сперміциди – це хімічні агенти, інактивуючі сперму в піхві, що перешкоджають потраплянню її в матку. Сучасні сперміциди складаються з двох компонентів: хімічної речовини, яка інактивує сперматозоїди, і основи, що сприяє поширенню сперміцидів у піхві.
Одним з найбільш поширених в даний час активних інгредієнтів сперміцидів є бензалконію хлорид. Разом з тим існують хімічні контрацептиви, в яких в ролі активного компонента використовуються ноноксинол-9, октоксинол, менфегол та інші. Найбільш відомі препарати: Фарматекс, Патентекс Овал, Ноноксинол, Контрацептін Т, Стерилін.
Вагінальні промивання, з контрацептивної точки зору – зовсім не ефективні засоби. Тому що потрібно звернути увагу на те, скільки часу живуть сперматозоїди і те, що вони живуть в криптах шийки матки і живляться її слизом. Сперміцидні речовини випускаються в різних формах: креми, пасти, желе, піни, капсули, таблетки, пінні і непінні свічки, губки, розчинні плівки, тампони для інтравагінального введення, що містять активний компонент зі сперміцидною дією. В залежності від форми способи використання сперміцидів можуть відрізнятися. Креми і желе застосовуються як окремо, так і разом з механічними жіночими контрацептивними засобами (діафрагмою або цервікальним ковпачком.
Піни (аерозолі) використовуються окремо. Дія піни починається негайно після введення і ефект триває близько години.
Сперміцидні свічки і таблетки починають діяти приблизно через 10 хв, так як необхідний час для розчинення або спінювання супозиторія чи таблетки. Ефект таких сперміцидів триває не більше 1 год.
Контрацептивна губка має поєднану дію (механічну і хімічну), запобігає міграції сперми в цервікальний канал, затримує сперму в губці і виділяє сперміцидні речовини, що міститься в губці.
Основні недоліки:
- необхідність дотримання часового інтервалу перед кожним статевим актом при використанні свічок, пігулок і плівок( кожне введення контрацептива ефективне протягом 1-2 годин);
- відстрочене проведення гігієнічних процедур (туалет зовнішніх статевих органів і піхви);
- можуть викликати подразнення чи алергічні реакції, подразнення слизових оболонок піхви і шийки матки;
- Застосування сперміцидів порушує Божий задум, щоб кожен статевий акт був відкритим для зачаття.
Гормональні контрацептиви
Гормональні контрацептиви: комбіновані оральні контрацептиви (естропрогестеронові) Дані таблетки складаються гормонів естрогену і прогестину. Оральні контрацептиви впевнено лідирують серед методів планування сім’ї як найбільш розповсюджені у світі (близько 1000 млн. жінок сьогодні застосовують їх постійно)
Для гормональної контрацепції застосовують :
- комбіновані (естроген-гестагенні) оральні контрацептиви
- гестагенні оральні контрацептиви
- ін’єкційні контрацептиви пролонгованої дії
- імплантаційні контрацептиви
- гормональні пластири
- гормональні вагінальні кільця
- внутрішньоматкова гормональна система
Класифікація комбінованих оральних контрацептивів:
І. Комбіновані: одно-, двох- та трифазні.
ІІ. Однокомпонентні: міні-пілі.
Існують 2 види дозування таблеток. В одних упаковках по 28 таблеток: 21 активна таблетка, яка містить гормон і 7 таблеток іншого кольору, які не містять гормонів. В упаковках іншого виду – тільки 21 активна таблетка.
Використання КОК розпочинають у перший день менструального циклу або протягом 5 днів після початку менструації.
Механізм дії:
- пригнічують овуляцію (не дозволяє виділення яйцеклітини та гормонів);
- згущують цервікальний слиз, перешкоджаючи проникненню сперматозоїдів;
- змінюють ендометрій, зменшуючи вірогідність імплантації ( є перешкодою нормальному процесу змін ендометрійної структури матки, в результаті чого, навіть якщо б і відбулася овуляція та запліднення, ембріон не мав би можливості імплантуватися в матку);
- впливають на рухливість сперматозоїдів у верхньому статевому тракті (фаллопієвих трубах)( змінює рухливість фолопієвої труби і не дозволяє просуванню сперматозоїдів до зустрічі із яйцеклітиною, а у випадку можливого зачаття ембріону імплантуватися);
- не дозволяє утворення слизу в шийці матки.
Даний вплив є абортивним, а не контрацептивним.
Гестагенні оральні контрацептиви
До складу цих таблеток не входять естрогени, а лише прогестини в кількості 1 мг або менше у вигляді похідних нортестостерону.
Найвідомішим представником даної групи є Лактинет. Упаковка складається з 28 активних (гормональних) таблеток, які містить 0,075 мг дезогестрелу.
Механізм дії:
- пригнічують овуляцію;
- згущують цервікальний слиз, що перешкоджає проникненню сперматозоїдів;
- впливають на товщину ендометрію, ускладнюючи імплантацію (даний вплив теж є абортивним, а не контрацептивним);
- зменшують скоротливу діяльність маткових труб, що перешкоджає процесові запліднення;
зменшують рух сперматозоїдів та їх життєдіяльність.
Ін’єкційні контрацептиви (ІК) – належать прогестагени пролонгованої дії – депо-медроксипрогестерон ацетат та комбіновані естрогенно-гестагенні ін’єкційні контрацептиви Механізм дії:
- пригнічують овуляцію;
- згущують цервікальний слиз, що перешкоджає проникненню сперматозоїдів;
- порушують рівень ферментів, відповідальних за процес запліднення;
- змінюють ендометрій, ускладнюючи імплантацію.
Даний вплив аналогічно є абортивним, а не контрацептивним.
Імплантанти.Останнім часом використовують гестагенний імплантаційний препарат «Норплант» – препарат у вигляді 6 тонких капсул, наповнених левоноргестрелом, імплантують під шкіру передпліччя. Це забезпечує контрацептивний ефект протягом 5 років. Дія як і інших гормональних контацептивів.
Контрацептивний пластир.Тонкий пластир, що містить два жіночих гормони: естроген та прогестин. Запобігає дозріванню та заплідненню яйцеклітини. Жінка повинна наклеювати пластир за наступною схемою: протягом трьох тижнів – один раз на тиждень, потім тиждень перерва, і знову пластир наклеюють на три тижні.
Недоліки:
- необхідність постійного та регулярного прийому;
- можливість таких небажаних ефектів як нудота, запаморочення біль у молочних залозах, головний біль, а також мажучі виділення або незначна кровотеча з статевих шляхів;
- затримка у поверненні фертильності після припинення використання;
- високий ризик тромбозу та пухлин печінки у жінок, що приймають статеві стероїди;
- необхідність контролю за поповненням запасу препарату;
- не захищають від інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), ВІЛ/ СНІДу;
- при застосуванні можливі значні зміни маси тіла у сторону її збільшення.
Протипоказання до використання КОК:
- вагітність та період годування груддю;
- вагінальна кровотеча до встановлення діагнозу;
- тяжкі захворювання печінки, пухлини печінки або жовтяниця;
- порушення кровообігу пов’язані з тромбозом;
- гіпертензія (АТ > 160/100 мм рт. ст.);
- рак молочної залози або статевих органів;
- ускладнений цукровий діабет;
- мігрень;
- неможливість пам’ятати про щоденне використання таблеток;
- вік більше 35 років і паління;
- алергія на компоненти методу.
Всі гормональні контрацептиви чинять абортивну роль, так, як впливаючи на ендометрій, вони пригнічують проліферацію його і унеможливлюють прикріплення плода, а це вже є порушення 5 Божої заповіді (не вбивай).
Внутрішньоматкова контрацепція (ВМК)
ВМК по популярності поступається тільки пероральним гормональним контрацептивам.
В даний час внутрішньоматкові спіралі (ВМС) поділяються на дві групи:
1.немедикаментозні (інертні або нейтральні), виготовлені з поліетилену з додаванням сульфату барію;
2.медикаментозні, що містять у своєму складі мідь або гестагени.
Контрацептиви другої групи виділяють в порожнину матки з постійною швидкістю хімічні речовини (іони міді або гестаген)
ВМС також різні за формою: у вигляді кільця, спіралі, літери «Т».
Існує декілька теорій, що пояснюють механізм контрацептивної дії: теорія абортивної дії, теорія асептичного запалення, теорія ензимних порушень і пригнічення функціональної активності ендометрію, що робить неможливим імплантацію заплідненої яйцеклітини, а також теорія прискореної перистальтики маткових труб і сперматотоксичної дії іонів міді
Протипоказання до введення ВМК, відповідно до рекомендацій ВООЗ, поділені на абсолютні та відносні.
Абсолютні протипоказання до застосування ВМС:
- гострі і підгострі запальні захворювання органів малого таза;
- злоякісні утворення тіла матки чи шийки матки;
- кровотечі з статевих шляхів неясної етіології;
- передбачувана або існуюча вагітність;
- часто рецидивуючий хронічний запальний процес статевих органів.
Відносні протипоказання до застосування ВМС:
- позаматкові вагітності в анамнезі;
- високий ризик розвитку захворювань внаслідок ІПСШ (наявність кількох статевих партнерів);
- анемія (гемоглобін нижче 90 г/л);
- захворювання системи крові;
- у жінок, що не народжували.
Негативні наслідки :
- біль внизу живота, особливо протягом першого року застосування ВМС;
- рясні менструації, які можуть привести до виникнення залізодефіцитної анемії;
- відносно високий ризик розвитку запальних захворювань органів малого тазу в перші тижні після введення ВМС;
- необхідність перевірки контрольних ниток ВМС після кожної менструації, так як може відбутися експульсія внутрішньоматкового засобу;
- обмежена можливість застосування у молодих жінок, що не родили.
Ускладнення, пов’язані з введенням ВМС, частіше спостерігаються у пацієнток з порушенням менструального циклу в анамнезі, хронічними запальними захворюваннями органів малого таза в стадії ремісії та при не врахуванні протипоказань до введення ВМС.
Ускладнення, пов’язані з ВМС, прийнято ділити на 3 групи.
1-а група: ускладнення, що виникли в момент введення ВМС: розрив шийки матки, кровотечі, перфорація матки, вазовагусний рефлекс.
2-я група: ускладнення, що виникли в процесі контрацепції: больовий синдром, менометрорагія, експульсіі ВМС(випадіння), запальні захворювання органів малого таза.
3-я група: ускладнення, що виникли після вилучення ВМС: хронічні ендометрити і сальпінгоофорити, безпліддя, позаматкова вагітність.
Найбільш частими з можливих ускладнень є больовий синдром, кровотечі, експульсіі і запальні захворювання органів малого тазу.
Найбільш небезпечним є ускладнення- підвищений ризик розвитку онкопатології матки та додатків, молочних залоз ( внаслідок постійного подразнення слизової матки).
Фертильність у більшості жінок після видалення ВМС відновлюється протягом 1 року.
Застосування всіх видів спіралей має виключно абортивний механізм дії, а значить суперечить 5 Божій заповіді.
Добровільна хірургічна стерилізація.
Добровільна хірургічна стерилізація представляє собою абсолютний та незворотній метод запобігання вагітності як для чоловіків, так і для жінок. Добровільна хірургічна стерилізація поділяється на безпосередню (власне хірургічна стерилізація – переслідується тільки контрацептивна мета, і є гріховним методом) та опосередковану (оперативне втручання з лікувальною метою або метою збереження життя жінці (чи чоловікові) при пухлинах, травмах, а внаслідок цього наступає і безпліддя, дана методика не є гріховною).
Добровільна хірургічна стерилізація (ДХС), або як її ще називають трубна оклюзія – це метод контрацепції, при якому штучно створюється непрохідність маткових труб і відбувається незворотнє припинення жіночої репродуктивної функції.
Механізм дії. У ході операції маткові труби перев′язуються або на них накладають затискачі (дужки, кільця). Також можливо припікання електричним струмом. Після цієї процедури виключається зустріч яйцеклітини і сперматозоїда через штучно створену на їх шляху перешкоду. Контрацептивний ефект досягається безпосередньо після хірургічного втручання.
Недоліки трубної оклюзії:
- Метод трубної оклюзії є незворотнім. Пацієнтка в подальшому може жалкувати про своє рішення.
- Необхідність короткочасної госпіталізації на 5-7 днів.
- Існує ризик ускладнень, пов′язаних з операцією та наркозом.
- Дискомфорт, біль після операції протягом 2-3 днів.
- Не захищає від захворювань, що передаються статевим шляхом
Під час ДХС можливі ускладнення:
-інфікування післяопераційної рани;
-біль в ділянці післяопераційної рани, гематома;
-кровотеча з поверхневих судин;
-внутрішньочеревна кровотеча;
-підвищення температури тіла до 38° С;
-поранення сечового міхура або кишечника в ході операції;
-газова емболія при лапароскопії;
-ризик настання позаматкової вагітності внаслідок неповної оклюзії маткових труб;
– Даний метод є гріховним, бо порушує Божий задум щодо відкритості статевого акту до зачаття.
Метод перерваного статевого акту
Основним принципом даного методу є те, що чоловік під час статевого акту витягає статевий член з піхви жінки до того, як у нього станеться еякуляція, в результаті чого, сперма не потрапляє в піхву, і запліднення не відбувається.
Недоліки методу:
– необхідність високої мотивації обох партнерів до його використання;
– вірогідність зниження гостроти і незавершеності сексуальних відчуттів;
– незахищеність від інфекцій, що передаються статевим шляхом,
– часті рецидивуючі кольпіти, цервіцити у жінок (доведено, що сперма має високий вміст природніх протигрибкових та протибактеріальних компонентів, які очищають піхву жінки від шкідливих збудників), що погано піддаються лікуванню.
Моральні аспекти засобів контрацепції
Вживання контрацептиву зводить статеве життя до засобу для досягнення задоволення, а особу – до предмету споживання. У такому стереотипі статевого співжиття, який пропагує сучасна споживацька культура, жінка стає предметом для насолоди чоловіка, а чоловік – засобом для задоволення жінки. Коли бажаний «засіб» не дає задоволення, то в такому випадку шукається способу його змінити. Святість, нерозривність та вірність подружжя, чистота душі та тіла в такому випадку є тяжко зневаженими і стають недосяжним ідеалом. Оскільки жодний контрацептивний засіб не є стовідсотково ефективним, то небажана вагітність здебільшого закінчується абортом. Ось чому контрацепція спричиняє звиродніле розуміння людської статевості, зневажає гідність подружжя, перетворює дар народжувати дітей на «небажаний ризик», веде до формування так званої абортивної ментальності і таким чином збільшує кількість абортів. контрацепція – це втручання у фізіологічний процес плідності з метою уникнути зачаття. Методи контрацепції суперечать природі чоловіка і жінки та їхнім найінтимнішим стосункам, а відтак суперечать Божому задумові і Його волі. Будь-яка контрацепція є неприпустимою у подружньому житті. Використання контрацепції пов’язане з інструменталізацією людської особи, її тіло стає предметом для задоволення потреб іншої людини. Контрацепція зводить сексуальність, яка є даром Божим, до рангу товару, який має бути доступним тоді, коли є бажання його використати. Контрацепцію потрібно зарахувати до потужних засобів, які знищують подружню єдність. Церква, виходячи із цілісного бачення людини та її покликання, засуджує контрацепцію як моральне зло, як те, що недостойне людини, тому що нищить її гідність, знищує любов і часто нове життя. Церква, відкидаючи контрацепцію, захищає інтегральність людської любові. Контрацепція є свідомою метою та цілеспрямованою діяльністю позбавлення статевого акту властивої йому за природою дітородної функції.
Митрополит Андрей викриває особливе зло контрацепції в посланні Не убий: «Подібним до убивства дітей, хоч і цілком іншого роду гріхом, є поступовання, яким батьки обмежують число потомства. Ті випадки не є, очевидно, гріхами чоловіковбивства, але трудно не уважати їх тяжкою кривдою, зробленою тій дитині, що її не відібрано вправді життя, але до життя не допущено! Нарід, у якого жінки не хочуть піддатися тягарам і обов’язкам материнства, в якому мужчини шукають сексуального вдоволення без огляду на обов’язки і тягарі родинного життя, без огляду на ціль подружжя, — той нарід засуджений на загладу».
Контрацептивні засоби стимулюють невпорядковане статеве життя, дошлюбні й позашлюбні статеві стосунки — вчинки, які Церква завжди вважала злочинами проти гідности особи та покликання до самовіддачі в любові.
Список використаних джерел
- Джанет Смітт. Humanae Vitae: покоління опісля // Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю від Лева XIII до Івана Павла II, т.1, Львів 2002, 311 с.
- Іван Павло II Familiaris Consortio (Сімейна спільнота) // Документи Католицької Церкви про шлюб і сім’ю. Вибране. Від Лева XIII до Бенедикта XVI. «Колесо» 2008. – 657 с.
3.Іван Павло II, Енцикліка Evangelium Vitae. Переклад з польської та німецької. Liberia editrice vaticana. – 159 с.
4.Катехизм Української Греко-Католицької Церкви: Христос – Наша Пасха. – Львів, 2011. – 336 с. + 64 іл.
- Павло VI. Енцикліка Humanae Vitae (Людське життя) // Документи Католицької Церкви про шлюб і сім’ю. Вибране. Від Лева XIII до Бенедикта XVI. «Колесо» 2008. – 657 с
- Митр. Андрей Шептицький. Не убий: Пастирське послання. Львів (21 лист. 1942) // Митрополит Андрей Шептицький: Життя та діяльність. Документи і матеріяли, т. 2: Церква і суспільне питання, кн. 1: Пастирське вчення та діяльність. Львів 1998- 328 с.
- Плідність – дар і завдання: Навчальний посібник з методу розпізнавння плідности / Упорядник О. Кука, Львів «Колесо» 2007, 348 с.
- Природньо і надійно: Природне планування сім’ї. Посібник користувача / Пер. з нім. Мальт. сл. доп. – Львів: Свічадо, 1999. – 120 с.
- Геник Н.І., Гвоздецька Г.С.та співавтори . Репродуктивне здоров’я та планування сім’ї /Навчальний посібник.- Івано-Франківськ, ІФНМУ, 2017- 320 с.
