Ватиканський документ надзвичайної Асамблеї Синоду Єпископів на тему сім’ї
«Труднощі з якими стикаються віруючі в сьому світі, коли прагнуть слідувати вченню Католицької Церкви, витікають переважно з неефективного дослідження цього вчення, а також через всепроникний вплив релятивістської культури», – йдеться в основному Документі, підготованому для майбутнього Синоду Єпископів з питань сім'ї. Документ, який очікувався багатьма католиками як індикатор сподівань від синодального збору, також сильно зміцнює церковні вчення щодо нерозривності сім’ї, обмеження шлюбу для гетеросексуальних пар, а також відкритість на народження дітей.
«У той же час, — наголошується в Документі, — Церква повинна з милосердям і розумінням ставитись до труднощів, з якими зустрічаються сім’ї в дотриманні іноді суперечливих навчань Церкви — тих, які забороняють розлучення і повторний шлюб, контрацепцію, сексуальні стосунки неодружених осіб, одностатеві шлюби — і «направити її дітей на шлях примирення»».
Створений у Ватикані, Документ був підготовлений для позачергового Синоду Єпископів, який відбудеться в жовтні. Скликаний торік у 2014 році Папою Франциском, Синод є першим з двох щорічних зустрічей католицьких єпископів усього світу у Ватикані, котрі мають відбутись одна за одною і матимуть тему: «Пастирські проблеми сім'ї в контексті євангелізації».
Офіс Ватикану, що займається Синодом Єпископів підготував попередній документ після консультації відмінної від звичних кількістю відгуків; в опитуванні взяли участь священики та миряни.
За останні місяці новини стосовно Синоду породили надії, що Франциск, можливо, розглядає можливість внесення змін в практики Церкви в цілому ряді галузей, особливо щодо допуску розлучених та повторно одружених осіб до прийняття Пресвятих Дарів. Проте Документ подає майбутню зустріч священнослужителів, як можливість переформулювати існуюче вчення, а не оцінювати чи змінювати його. Документ, що латинською мовою звучить як «Іnstrumentum laboris» також звинувачує сучасну культуру в тому, що католикам так важко слідувати вченню Церкви.
Відповіддю на глобальне опитування офісу Синоду, яке охоплювало з‘їзди єпископів по всьому світі, і де давали відповіді на довгий питальник щодо того, як сприймають віряни вчення Церкви, стало: «згода щодо основних причин виникнення труднощів прийняття католицького вчення». Серед цих причин вказувалось: «гедоністична культура; релятивізм; матеріалізм; індивідуалізм; зростаюча секуляризація; поширеність ідей, які призводять до надмірної, егоїстичного лібералізації моралі, а також культура, яка відкидає принцип зрілого стабільного вибору ". Документ, що складається з 28 сторінок, має слугувати єпископам всього світу, аби підготуватись до синодів 2014 та 2015 років. Він був оприлюднений і підписаний кардиналом Лоренцо Балдіссері, генеральним секретарем Ватиканського офісу з питань Синоду. Документ розділили на три частини:
· Дослідження «знання і прийняття» церковного вчення.
· Вивчення «різних проблем і реальних ситуацій», з якими зустрічаються сім'ї.
· Пастирські проблеми, що стосуються «відкритості на життя» і виховання дітей.
З одного боку Документ розглядає конкретні практики, такі як: аборти, контрацепція, одностатеві шлюби, розлучення та повторні одруження, а з іншого – набагато ширше говорить про шлях віри та глибший контекст церковних вчень, що стосуються сім’ї.
Священики, котрі братимуть участь у Ватиканському синоді очікують розгляду вищезгаданого Документу у рамках підготовки до виступів, котрі вони можуть представити в ході жовтневих зустрічей. Ці виступи, як правило регламентуються довжиною 4-5 хвилин і виносяться на розгляд до початку заходу. Синод 2014 року, вже отримав славу незвичайного, адже він звузив коло своїх учасників до лідерів національних з’їздів єпископів. Збір 2015 року буде значно ширшим та більш відкритим і складатиметься з кількох єпископів – представників кожної країни.
Аборти, співжиття неодружених осіб, насильство
Одним з перших пунктів, який Документ іменує як «критичну ситуацію» в католицькій сім’ї – це аборт. Зазначено,що єпископи по всьому світу «дуже стурбовані» цією проблемою. А також, що сьогодні суспільство багатьма способами пропагує культуру смерті, не народження і байдужого підходу до життя загалом. Багато відповідей опитуваних також наголошують,що «контрацептивна» ментальність має негативний вплив на сімейні стосунки.
" «Вільне» співжиття та нецерковні шлюби, є симптомом того, що люди до 30 років бажають продовжити свою молодість, вважаючи офіційний шлюб надмірно складним викликом, в наслідок чого вони бояться сімейної відповідальності та уникають шлюбу, як занадто непередбачуваної авантюри.
Проте Документ Синоду адресований також до «противників» сімейних цінностей, людей поза Церквою, що були згіргені через кризову ситуацію із сексуальними скандалами, винуватцями котрих є священнослужителі, а також через духовенство, що веде марнотний спосіб життя. «Відповіді у майже всіх частинах світу зауважують, що сексуальні скандали, котрі стосуються служителів Церкви загалом та педофілія зокрема, створили негативний образ священиків та інших богопосвячених осіб. Секс-скандали значно послабити моральний авторитет Церкви, насамперед у Північній Америці та Європі». Також зазначається, що частина противників пропагованих Церквою цінностей з’являється, коли люди спостерігають за ставленням богопосвячених осіб до католиків, котрі живуть окремо від законного партнера або зовсім розлучені. З відповідей випливає, що вищезгадані особи, а також самотні батьки іноді відчувають себе небажаними в деяких парафіяльних спільнотах, інколи священнослужителі поводяться безкомпромісно та черство та й загалом Церква в багатьох аспектах сприймається як ексклюзив, доступний лише обраним. «Зважаючи на такий стан речей, відкритий та позитивний підхід до людей є необхідною можливістю відновити довіру до католицьких інституцій через переконливе свідчення із життя всіх членів Церкви».
Документ також безпосередньо торкається теми сексуальних стосунків неодружених осіб, заявляючи, що такі відносини стали «постійною формою життя» для сімейних пар в Європі та Північній Америці. «Вільне» співжиття та нецерковні шлюби, є симптомом того, що люди до 30 років бажають продовжити свою молодість, вважаючи офіційний шлюб надмірно складним викликом, внаслідок чого вони бояться сімейної відповідальності та уникають шлюбу, як занадто непередбачуваної авантюри. «У зв’язку з цим будь-яка відповідь Церкви таким особам, дана через пастирську опіку духовенства, повинна допомогти молоді подолати нереалістичну романтичну ідею того, що любов це лише сильне почуття двох людей, і дати розуміння, що це насамперед персональна відповідальність перед партнером, що реалізується в рамках їхнього спільного життя і яка також відкриває велику таємницю та надію», – сказано в Документі.
Розлучення, повторний шлюб
Найбільшу частину — вісім сторінок у Документі — присвячено темі розлучень та повторних шлюбів. Упродовж розгляду цього питання кілька разів цитуються звіти єпископських зборів у різних країнах світу, де відзначається, що розлучені та наново одружені католики з болем і стражданням переживають відлучення від Таїнства Євхаристії. «Деякі члени Церкви, котрі усвідомлюють свій «незаконний» стан, відверто страждають через неможливість приступити до Пресвятих Дарів, — зазначено в Документі, — ці люди почуваються розбитими та відкинутими. Дехто не розуміє, чому решту гріхів можна пробачити, а їхні — ні. В інших випадках ці особи не усвідомлюють як їхня екстраординарна ситуація може бути причиною заборони приступати до Євхаристійного столу. Натомість вони вважають, що Церква винна в тому, що не допускає існування їхньої нестандартної сімейної ситуації. Такий спосіб мислення може привести до думки, що утримання від Таїнства Тіла і Крові Господньої — це покарання за непослух».
" З терпінням та розумінням Церква повинна пояснити людям, котрі не можуть брати участі у Таїнстві Євхаристії, що вони не відлучені від Господа та християнського життя Хоча в Документі не зазначені майбутні зміни погляду Церкви на вищеописане питання, до можливих поправок ставляться неоднозначно, зауважуючи: «Церква повинна озброїтись допомогою священнослужителів, завдяки котрим зможе ширше виявляти милосердя, сердечність та терпимість до новостворених сімей».
Також у деяких відповідях радять звернутися до підходу, який використовує Православна Церква, дозволяючи розлученим особам вступати у повторний шлюб через церемонію, котра підкреслює каяття у зв’язку з невдачею першого союзу. «У світлі цієї пропозиції, країни, у складі котрих є більшість – це православні громадяни, відзначають, що використання цієї практики не зменшила кількість розлучень. Інші звертаються за поясненням, чи базується такий метод вирішення проблем у сфері шлюбу на доктрині церкви, чи це всього лиш наслідок недостатньої дисципліни».
Також у Документі розглядається процес визнання шлюбу недійсним, частина респондентів вимагає зробити цей процес легшим для католиків, інша частина виступає за збереження цієї практики без змін. Серед причин, наведених для захисту поточного стану процедури визнання недійсності, відзначають: «В результаті прискорення, спрощення та скорочення процесу можуть траплятися випадки помилок та несправедливості», а також «може складатись враження, що нерозривність Таїнства не дотримується». Прихильники внесення змін зазначають, що визнання недійсним шлюбу стане швидшим і легшим, якщо надати ширші повноваження місцевим єпископам, залучати до трибуналів більше мирян, котрі визначатимуть чи надавати шлюбу статус недійсного, а також це зменшить витрати на спеціально відокремлених для цієї справи осіб.
«Очевидно, що Церква не повинна ставати в позицію того, хто оцінює та осуджує, але навпаки – наче мати, котра завжди приймає та піклується про своїх дітей та заліковує їхні рани», – говориться в Документі, – «з великим милосердям повинна знайти форму допомоги, котра поверне її дітей на шлях примирення. З терпінням та розумінням Церква повинна пояснити людям, котрі не можуть брати участі у Таїнстві Євхаристії, що вони не відлучені від Господа та християнського життя».
Одностатеві шлюби, контрацепція
Документ чітко висвітлює негативну позицію Церкви як щодо одностатевих шлюбів, так і щодо контрацепції. Стосовно першого питання: «Всі єпископські конференції висловились проти «перегляду» поняття «шлюб». Дехто лише закликає не використовувати такі формулювання як – «гей», «лесбіянка» та «гомосексуаліст», щоб визначити ідентичність особи. У Документі йдеться: «Значним викликом буде розробка відповідного служіння, яке може підтримувати належний баланс між прийняттям осіб у дусі співчуття та поступовим направленням їх до справжньої людської та християнської зрілості».
Документ присвячує шість сторінок питанню контрацепції, іноді безапеляційно захищаючи енцикліку Папи Павла VI «Humanae Vitae», який вважає гріхом використання католиками штучних протизаплідних засобів. «Енцикліка «Humanae Vitae», звісно, носить пророчий характер у підтвердженні нерозривного зв’язку між подружньою любов’ю та зародженням нового життя. Також для багатьох людей невідомі позитивні сторони вчення Папи Павла VI». Деякі респонденти відмітили зв’язок між широко розповсюдженою контрацептивною ментальністю та всепроникною гендерною ідеологією, яка прагне змінити деякі основні аспекти антропології, що включають поняття цінності ціла та різниці між статями, їх прагнуть замінити ідеєю гендерної орієнтації через підрив розуміння сексуальної ідентичності. У зв’язку з цим виникає необхідність виходу за рамки простого засуджування цієї неймовірно поширеної в багатьох західних країнах позиції, а реагувати переконливо аргументуючи свою точку зору. Допомогти в поширенні на парафіях церковних доказів неприпустимості використання контрацептивів мають презентації, семінари, що пропагуватимуть «Природні методи планування сім’ї», проведені у співпраці з висококваліфікованими спеціалістами у сферах медицини та християнського вчення. Також пропонується внести вивчення даного питання у програму семінарії, оскільки деякі священики не готові мати справу із цими речами, а деякі взагалі дають неточну або помилкову інформацію. CREDO
