Дорогі в Христі, брати і сестри. Можливо, читаючи або слухаючи Слово Боже, багато з нас задавали собі питання: чому Господь наш Ісус Христос, оздоровляючи хворих, зціляючи калік, глухих, сліпих робить це з індивідуальним підходом до кожної людської особи. Чому, для зцілення одного сліпого достатньо було лише Господнього слова (Мк.10,46-52), а в даному випадку Христос проводить певний ретуал зцілення: задіюючи «грязь», дорогу, омивання.
Секрет полдягає в тому, що Господь, котрий своїм Словом сотворив усю вселенну і підтримує її життєдіяльність, спасти людину без неї самої не може, не може увійти в людське серце без нашої на то згоди і запрошення. Бо ми є Ним сотворенні на Його образ і Його подобу, а це означає, що людина, отримавши від Бога розум і свобідну волю, сама повинна свідомо і добровільно обрати Бога, і Йому служити. Цим невід’ємним атрибутом нашого вибору є любов і віра в Бога. Отже, якою міцною буде наша віра і любов до Господа, на стільки ми зможемо зкористати з Божого дару зцілення і Його благословення. Тому, весь цей ретуал, проведений Ісусом Христом над цим сліпцем, був для того, щоб пробудити у ньому віру і скріпити її.
Подальший перебіг подій відображає те, що воднораз із прозрінням фізичним даної людини, відбулось прозріння й духовне. Свідченням цьому є мудре та мужнє відстоювання ним людської гідності свого цілителя, відстоювання правди та справедливості, розуміння духовних правд.
Дана євангельська розповідь, має у собі великий повчальний зміст. Хоча, Господь Бог насильно нікого не тягне до спасіння, але завжди інтервенює у життя людини, у життя сім’ї, родини чи певної спільноти. Інтервенює через різноманітні події, випробування, або через інших людей.
Кожна людина, сім’я, спільнота повинні пройти свою дорогу очищення і прозріння до Силуаму. Бо, нажаль і тепер, багато, навіть, християнських родин живе у, так званій, духовній сліпоті: без практикуючої віри, позбавлені правдивої любові, сімейного затишкута та щастя. А Христос так прагне, саме на прикладі твого серця брате і сестро, на прикладі твоєї сімї, обявити тобі і всім навколо, сповнення своїх Божих діл любові та милосердя. Не біймося довірити себе, свою родину Господу Богу, та пуститися і пройти свою дорогу до Силуаму – дорогу очищення і освячення, дорогу прозріння у вірі, надії і любові до Бога. А тим Силуамом очищення для кожного християнина є Святі Тайни – Покаяння та Пресвятої Євхаристії.
За прикладом цього прозрівшого сліпця, кожен батько, кожна мати скріпившись у вірі, надії талюбові до Бога, повинні стати в обороні своєї сім’ї, у відстоюванні правдивих християнських родинних засад і цінностей, перед загрозливою небезпекою сучасної гендерної диявольської політики у сучасному світі, скерованої на знищення християнської сімї. Недаймо, через нашу духовну сліпоту та недбалість, суспільну байдужість, загнати нас у неволю гріха, дати можливість ворогу видимому та невидимому позбавити нас свободи, та людської гідності, позбавити нас спасіння. Памятаймо – правдиве прозріння, яке освячує та визволяє можливе лише в Бозі. Амінь.
Автор: Голова комісії родини Тернопільсько – Зборівської Архиєпархії о.Мирон Сачик.
