Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. Мт. 6, 22-33.

Очі дзеркало душі. Коли маленька дитина звертається до своїх батьків з проханням послухати чи вислухати їх, вона вимагає не лише слухати вухами, але дивитися на неї. Погляд займає дуже важливе місце у слуханні. Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. Мт 6. 22-33. Христос звертає увагу на важливість та необхідність збереження чистоти свого погляду. Через брак духовного світла – ласки Святого Духа, а зокрема знання і особливо правильного розуміння Божої науки, Божої волі, засад духовного життя, у людей виникають різні проблеми у житті, особисті непорозуміння, конфлікти. Причиною частих непорозумінь, які виникали між Ісусом і його слухачами, зокрема з фарисеями, був брак у них духовного світла. 

Коли двоє молодих людей чоловік і жінка ,в присутності священика кладучи руку на Євангеліє обіцяють собі любов, сам Господь стає свідком господарем цього укладеного подружжя. У Біблії говориться: «Бог створив їх як чоловіка і жінку.  Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом. Бт.2.24  У Божих очах шлюб — це щось набагато більше, ніж просто угода між двома людьми. Це священний союз між чоловіком і жінкою, і свідком цього союзу виступає Бог. Щоб сім’я була успішною, хтось у ній має приймати остаточні рішення. Згідно з Божого слова, таку відповідальність несе чоловік. Але це не дає йому права грубо панувати над дружиною, нав’язуючи свою волю. Також він не повинен ухилятися від виконання своїх обов’язків, бо так втратить повагу дружини і покладе на неї додатковий тягар. Бог очікує, що чоловік докладатиме всіх зусиль, аби дбати про дружину, а також шанувати її та довіряти їй як своєму найближчому другові. Апостол Павло в посланні до Ефесян 5.28 говорить: «Чоловіки повинні любити своїх дружин так, як власне тіло». Отже як ми розуміємо , не існує вже два погляди але один, все стає спільним. Для повноцінного гармонійного життя в подружжі любов перетворює власні інтереси в спільні інтереси двох людей. Автор логотипу року Милосердя в 2016 року  о. Марко І. Рупнік показав нам Доброго Пастиря, який з великою любов’ю бере на плечі людство, але Його погляд зустрічається з поглядом людини.

Саме тому : « Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, – і стануть вони одним тілом» (Буття 2:23-24). Дуже часто ми не надаєм значення тим словам, але в них закладена велика таємниця людства. Сучасна сім’я сьогодні перебуває  під прицілом секуляризованого світу, де сімейні цінності такі як вірність, єдність,прощення стали не популярними. Хтось з великих сказав: « Любити це дивитися в одному напрямку». Нове укладене подружжя це новий світ,  який Бог обєднав у собі . Тому не існує вже більше ні чоловіка ні жінки а одне тіло. Але трапляється і таке, коли молодята чи то чоловік чи то жінка не можуть позбутися залежності від своїх рідних батьків, друзів, роботи, захоплення тощо. Цей трикутник перетворюється в Бермудський, де подружжя втрачають один одного. Тут якраз криється відповідь на багато питань:»до кого має йти жінка коли в неї виникнуть проблеми, хто є опорою в її житті? А ким стає чоловік?

Він стає « Головою» нової церкви-головою Домашньої церкви. Є тільки Бог, Чоловік та жінка. Перебуваючи в небесно-земній трійці, всі свої питання  та проблеми які виникають в молодому подружжі, чоловік розділяє, в першу чергу, з Богом та дружиною.

 “Чоловіки, – каже апостол Павло, – любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї… Бо хто любить свою жінку, любить самого Себе (Еф. 5, 25, 28).

Жінки, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік є голова жінки, як і Христос Глава Церкви, і Він же Спаситель тіла” (Еф. 5, 22—23).
Тому подружжя (чоловік і жінка) зобов’язані на все життя берегти взаємну любов і повагу, взаємну відданість і вірність.

Коли чоловік і дружина застосовують ці принципи – вони створюють міцний  шлюб.

  …Що, отже, Бог злучив, людина хай не розлучає.” Мт.4.6

Автор: о. Юрій Кашуба, голова Комісії УГКЦ у справах родини, Одеського Екзархату.