Мт. 1, 18-24, 2, 1-23;
Лука, 1, 26-38, 2, 1-51;
ПАПА ФРАНЦИСК: ПРЕСВЯТА РОДИНА З НАЗАРЕТУ – ПРИКЛАД ДЛЯ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї
Кожна християнська сім’я може, уподібнюючись до святих Йосифа й Марії, прийняти Ісуса, спілкуватися з Ним, Його оберігати й захищати та зростати разом з ним, вчиняючи світ кращим. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 17 грудня 2014 р., що була останньою такою зустріччю в цьому році. Загалом, цього року відбулося 43 загальні аудієнції, в яких, за підрахунками Префектури Папського дому, взяли участь майже 1 мільйон двісті тисяч паломників.
Як знаємо, попереднього разу, у контексті приготування до XVI Звичайної Асамблеї Синоду, Святіший Отець розпочав новий цикл повчань, присвячений сім’ї. Під час останньої загальної аудієнції перед Різдвом він поділився кількома думками про Пресвяту Родину з Назарету. «Втілення Божого Сина, – зазначив Наступник святого Петра, – відкриває новий початок у вселенській історії чоловіка та жінки. І цей новий початок стається у лоні однієї родини в Назареті. Ісус народився у сім’ї, хоча міг прийти у показовий спосіб, як полководець чи імператор. Натомість ні, Він приходить, як дитя в сім’ї».
Далі Папа звернув увагу на те, що Бог Сам приготував сім’ю, через яку ввійшов в історію, обравши загублену місцевість на окраїнах імперії, а не столицю Рим чи інше велике місто. Однак, саме на периферії великої імперії «розпочалася найсвятіша та найкраща історія – історія Ісуса між людьми».
Ісус перебував у цій периферії протягом тридцяти років. Хтось, як зауважив Святіший Отець, може запитати, чи «той Бог, Який прийшов спасати нас, не втратив забагато часу в цій злощасній окраїні»? Однак, Господь бажав саме цього, пройти шляхом сім’ї. В той час не було ні чуд, ні проповідей. Все відбувалося згідно з ритмом життя тогочасної побожної ізраїльської сім’ї: мама виконувала домашню працю, тато працював і навчав сина столярувати… Найважливішим протягом цього періоду, за словами Папа, була сім’я, і це не було марнуванням часу.
«Нас, напевно, розчулить розповідь про те, як підліток Ісус переживав релігійні зустрічі та обов’язки суспільного життя, відомості про те, як Він працював зі святим Йосифом як підмайстер, Його спосіб участі в слуханні Писання, в молитві псалмами і в багатьох інших звичаях щоденного життя», – вів далі Наступник святого Петра, зауваживши, що Євангелії не розповідають про цей період, залишаючи його «нашій призадумі». Однак, без сумніву, «мами можуть багато чого навчитися від дбання Марії про Свого Сина», а тати – «від прикладу святого Йосифа, праведного мужа, який посвятив своє життя підтримці й захистові Дитяти й Обручниці, тобто, своєї сім’ї». Але також і діти можуть черпати заохочення від Ісуса, «розуміти необхідність та прекрасність розвивати в собі найглибші покликання, мріяти про великі речі».
За словами Папи, кожна християнська сім’я може прийняти Ісуса та зростати разом з Ним за прикладом Пресвятої Родини з Назарету. «Зробімо у своєму серці, і серед своїх днів місце для Господа, – закликав Святіший Отець. – Так чинили святі Йосиф і Марії, і це не було легко. Скільки-ж то труднощів вони мусіли подолати! Це не була уявна, нереальна сім’я. Родина з Назарету зобов’язує нас наново відкрити покликання сім’ї, кожної сім’ї».
Як зауважив далі Наступник святого Петра, те, що діялося протягом тридцяти років у Назареті, може траплятися і в нашому житті, вчиняючи, щоб нормою життя була любов, а не ненависть, взаємна допомога, а не байдужість чи ворожість. «І не випадково саме слово “Назарет” означає “Той, що оберігає”, як Марія, про яку Євангелія каже: “Вона зберігала ці речі у своєму серці”. Відтоді, щоразу, коли з’являється родина, яка зберігає це таїнство, навіть перебуваючи на периферіях світу, таїнство Божого Сина, Ісуса, Який приходить нас спасти, починає діяти», – зауважив Папа, підсумовуючи, що великою місією сім’ї є «зробити місце для Ісуса, що приходить, прийняти Його у родині в особі дітей, чоловіка, дружини, дідусів та бабусь». «Нехай же Господь подасть нам цю благодать у ці останні дні перед Різдвом», – побажав Папа.
Папа: Свята Родина – приклад одноголосної відповіді на волю Отця
Зустрічаючись з паломниками в останню неділю року, Святіший Отець поділився думками про те, що від Святої Родини з Назарету можемо вчитися сповняти Божу волю.
«Повністю відкрита на Божу волю», – цими словами Папа Франциск охарактеризував Святу Родину з Назарету, промовляючи в неділю, 29 грудня 2019 р., до прочан, які опівдні зібралися на площі Святого Петра у Ватикані на проказування молитви «Ангел Господній». «Сьогодні, – сказав він, – відзначаємо свято Святої Родини з Назарету. Слово “свята” помішає цю сім’ю в сферу святості, що є Божим даром і, водночас, вільним і відповідальним прийняттям Божого задуму».
Прийняти Божий задум
За словами Святішого Отця, ми не можемо не захоплюватися слухняністю Пресвятої Марії на дію Святого Духа, Який запрошує Її стати матір’ю Месії. Як кожна юначка свого часу, Марія готувалася до здійснення свого життєвого проекту, «тобто, одружитися з Йосифом». Але коли усвідомлює, що Бог кличе Її до особливої місії, то «без зволікання» проголошує себе «слугинею».
«Говорячи про Неї, Ісус підкреслюватиме Її велич не так з огляду на Її материнську роль, як за Її слухняність Богові. Сказав Ісус: “Блаженні ті, що слухають Боже слово та виконують Його”. Як Марія. А коли Вона до кінця не розуміла подій, в які була залучена, Марія роздумувала в тиші, розважала й адорувала божественну ініціативу. Її є присутність біля підніжжя хреста освятила цю повну готовність», – підкреслив Наступник святого Петра.
Слухняність за будь-яких обставин
Переходячи до постаті святого Йосифа, Папа звернув увагу на те, що в Євангеліях не записаного жодного його слова. «Він не говорить, але діє в слухняності». Розповідаючи про втечу Святої Родини до Єгипту й повернення, євангелист тричі підкреслює його слухняність.
«Під проводом Господа Бога, представленого ангелом, святий Йосиф віддалив від своєї сім’ї загрозу з боку Ірода, врятував її. Таким чином, – мовив Святіший Отець, – Свята Родина солідаризується з усіма сім’ями світу, змушеними до втечі, солідаризується з усіма тими, які змушені залишити свою землю з причини утисків, насильства чи війни».
«Не моя, а твоя воля»
Врешті, Сам Ісус, Який є «волею Отця», і в Якому, згідно зі словами святого Павла, не було «так» і «ні», а лише «так». І це, як зауважив Папа, виявилося в багатьох моментах Його земного життя. Зокрема, коли стривожені батьки знайшли Його дванадцятирічного в храмі, Він відповів: «Хіба не знаєте, що маю займатися справами Мого Отця?». Він постійно повторював, що Його поживою є «сповняти волю Того, Який мене послав», а в оливному саді молився: «Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!».
Приклад для наших сімей
«Ісус, Марія та Йосиф – Свята Родина з Назарету, що представляє одноголосну відповідь на волю Отця: всі три члени цієї особливої сім’ї взаємно допомагають один одному відкривати й здійснювати Божий задум. Вони молилися, працювали, спілкувалися», – зауважив Святіший Отець, запитуючи паломників про те, чи вони спілкуються в сім’ї й наголошуючи на тому, що слід «відновити спілкування в родині». Саме таке «домашнє завдання» він доручив слухачам цієї неділі.
«Нехай же Свята Родина зможе стати прикладом для наших сімей, аби батьки й діти підтримували одні одних у прийманні Євангелія, основи святості сім’ї», – побажав Папа, закликавши: «Ввіряймо Пресвятій Марії, Цариці родини, всі сім’ї світу, особливо ті, що переживають випробування стражданнями й злиднями, призиваючи на них Її материнську опіку».
Сім’я – цінний скарб
Вітаючи після проказування молитви «Ангел Господній» прочан, які зібралися на площі Святого Петра, Святіший Отець окремо привітав сім’ї. Він сказав: «Сьогодні з окремим вітанням звертаюся до сімей, тут присутніх і тих, які беруть участь через телебачення та радіо. Сім’я – це цінний скарб: потрібно завжди її підтримувати та захищати».
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
