На сторінках Нового Завіту ми можемо прочитати про християнське подружжя з Корінта Акилу і Прискиллу (лат. Priscilla, Aquila): їхні імена згадуються в Діяннях святих апостолів і в Посланнях апостола Павла. Згідно з Діяннями апостолів (Діян 18,1), Акила був юдеєм родом із Понту, деякий час мешкав у Римі. У 52 році, коли за наказом імператора Клавдія євреї були вигнані з Рима, оселився в Корінті. Саме в цьому місті подружжя познайомилося зі св. Павлом, завдяки тому, що вони займалися виготовленням наметів — адже саме цим ремеслом св. Павло утримував себе. Знайомство з «апостолом народів»дало новий напрямок їхньому життю: вони стали його учнями і навернулись у християнство. Деякий час, перебуваючи в Корінті, св. Павло жив у їхньому будинку. У Діяннях також читаємо, що разом зі св. Павлом Акила і Прискилла вирушили з Корінта до Ефеса (Діян 18,18). Коли св. Павло був відсутній в Ефесі, до міста прибув александрієць Аполлос— юдей, що «був наставлений на шлях Господній»,— і почав проголошувати Добру Новину про Ісуса Христа в місцевій синагозі, хоча «знав тільки хрещення Йоана» (Діян 18,25).Тоді Акила і Прискилла запросили Аполлоса до себе«й точніше виклали йому путь Божу» (Діян 18,26). Оскільки св.Павло у Другому посланні до Тимотея просить адресата свого послання, якого він поставив єпископом в Ефесі, привітати Прискиллу і Акилу (2Тим 4,19), можемо зробити висновок, що під час переслідувань християн Нероном подружжяперебувало в Ефесі. Ось це те, що ми знаємо про це подружжя зі сторінок Святого Письма. Зовсім небагато, але й цього досить, щоб побачити, в чому Акила і Прискилла можуть бути прикладом для сучасних подружніх пар. А саме цього багатьом сучасним подружжям якраз і бракує.
Перше це те, що в усіх своїх подорожах, коли їм доводилося залишати одне місто й перебиратись до іншого — чи з примусу, коли вони залишили Рим, чи за власною волею, коли разом зі св. Павлом попрямували до Ефеса,— вони були разом, разом зносячи труднощі цих доріг. А скільки сьогодні подружніх пар добровільно прирікають себе на життя в розлуці тільки заради того, щоб заробити більше грошей, працюючи в інших країнах!
Друге —вони працювали разом. Сучасною мовою це можна назвати «сімейним бізнесом». Навчившись долати труднощі у спільній праці задля власного утримання, вони знали, як спільно долати труднощі та перешкоди заради проголошення Доброї Новини.
Третє— їхній дім завжди були гостинно відчинений. І для св .Павла, і для Аполлоса, і, можемо припустити, ще для багатьох невідомих нам людей. А в дім, двері якого відкриті для людей, приходить сам Бог: із Послань апостола Павла (1Кор 16, 19; Рим 16, 3-4) довідуємось, що в їхньому домі відправлялись богослужіння.
Четверте—Акила і Прискилла були місіонерським подружжям. Навернувшись до Христової віри, вони почули поклик взяти участь у проголошенні Євангелія і, залишивши в Корінті свій дім та все, що там було, вирушили разом із Павлом до Ефеса. Чи всі сьогодні, чуючи цей поклик, відповідають на нього?
П’яте— у Посланні до Римлян апостол Павло говорить про них як про тих, хто «шию свою клали» за його душу і кому дякують «усі Церкви поган» (Рим 16, 3-4). Отже — це були люди, які власне життя присвячували іншим. І, знову ж таки,— робили це спільно. Адже якщо один із подружжя не бажає жертвувати собою заради інших, то іншому навряд чи вдасться це зробити, зберігши при цьому подружній зв’язок.
Шосте— варто звернути увагу не те, що у Діяннях Апостолів (Діян 18,26), а також у Посланні до Римлян (Рим 16, 3-4) і Другому посланні до Тимотея (2Тим 4,19) ім’я дружини згадується перед ім’ям чоловіка: подружжя називається «Прискилла і Акила», тоді як у Першому посланні до Коринтян (16, 19), як і прийнято у християн, спочатку пишеться ім’я чоловіка — голови родини. З чим це пов’язано? Чи не з тим, що як св. Павло, так і св. Лука не робили різниці між ними і сприймали їхнє подружжя як щось цілісне, оскільки і чоловік і жінка робили усі свої справи в тісному і плідному співробітництві?
Згідно з переданням, земне життя Акили завершилося мученицькою смертю за віру. Разом із ним була вбита і Прискилла.
