8 Вересня день пам’яті Святих мучеників Адрiана i Наталiї (305–311),покровителів християнської, сімейної Любові.
Святі мученики Адріан і Наталія одружилися зовсім молодими, і всього через рік сімейного життя прийняли страждання за християнську віру. Жили вони в Нікомидії Віфінській в роки правління імператора Максиміана, який почав гоніння на Церкву з обіцянки чималих нагород всім, хто буде доносити на християн.
По одному з таких численних доносів одного разу були схоплені 23 християнина. Їх жорстоко мучили, намагаючись змусити поклонитися поганським божкам, а пізніше привели до начальника судової палати Адріана, щоб записати їх імена і відповіді. Однак Адріан, бачачи, мужність, цих незрозумілих йому, людей, запитав їх:
«Який нагороди очікуєте ви від свого Бога за муки?»
Християни відповідали:
«Такої нагороди, якої ми не можемо описати, а розум твій не може осягнути».
Раптом Адріан сказав своїм переписувачам:
«Запишіть і мене, так як і я християнин і з радістю помру за Христа Бога».
Слуги відразу ж донесли про те, що трапилося імператору, який викликав начальника судової палати і запитав його:
«Невже і ти збожеволів і хочеш загинути? Іди, викресли своє ім’я зі списків і принеси жертву нашим богам, просячи у них прощення ».
На це святий Адріан відповів правителю:
«Я не збожеволів, а навернувся до здорового розуму».
Тоді імператор наказав негайно посадити Адріана в темницю. Його дружина, святая Наталія, дізнавшись, що її коханий чоловік страждає за Господа Ісуса Христа, зраділа, адже і сама вона була вже таємною християнкою. Наталія пішла до в’язниці і духовно зміцнювала чоловіка, повторюючи:
«Блаженний ти, пане мій, що увірував у Христа, ти придбав великий скарб. Не шкодуй нічого земного, ні краси, ні молодості (Адріану в ті дні виповнилося лише 28 років), ні багатства. Все земне – це прах і тлінь. Богу ж бажані тільки віра і добрі справи ».
Страшними були муки колишнього слуги імператора. Максиміан радив Адріану пошкодувати своє молоде життя і закликати на допомогу богів, на що святий безстрашно відповідав:
«Нехай твої боги скажуть, яке благодіяння вони мені обіцяють, і тоді я поклонюся їм, а якщо вони не можуть говорити, то навіщо я буду їм кланятися ? »
Свята Наталія не залишала чоловіка. Вона просила Адріана молитися до Господа, щоб її не змусили стати дружиною язичника після смерті законного чоловіка.
Правитель наказав відбити схопленим християнам руки і ноги на ковадлі.
У день страти Наталія, злякавшись, що Адріан може похитнутися при вигляді стpaждань і смepті інших мyчеників, попросила кaтів почати стpaту з її чоловіка і сама поклала його ноги на ковадло, потім вона поклала його руку, від відсікання якої він одразу ж помep.
Свята Наталія після страти забрала собі руку свого чоловіка і зберігала її в домі, як святиню.
Наталія таємно взяла руку чоловіка і сховала її. Максиміан, стpaтивши всіх християн в темниці, повелів спaлити тiла мyчеників. Але з волі Божої почалася сильна гроза, і багато хто з мyчителів були вбuті блискавкою.
Дощ погасив палаючу піч, і християни змогли вийняти з печі не пошкоджені вогнем тiла святих. Благочестивий християнин на ім’я Євсевій зібрав останки святих і привіз в місто Аргірополь поблизу Візантія. Наталя втекла з рукою Адріана в Аргірополь. Після прибуття в Аргірополь Наталія прийшла в храм з тiлами мyчеників і з’єднала руку Адріана з його тiлом і тут же помepла.
Незабаром один з воєначальників, став наполегливо просити в імператора дозволу взяти в дружини багату вдову Наталію. Але вона знайшла притулок у Візантії. Тут же до Наталії уві сні і прийшов святий Адріан, щоб повідомити коханій дружині про її швидке упокоєння. Незабаром пророцтво збулося: виснажена минулими стражданнями і скорботами, жінка мирно померла на гробі свого чоловіка
Незважаючи на безкpoвну кoнчину і те, що вона не піддалася тiлесним тopтурам, Наталя була зарахована до числа мyчеників за своє безмежне співчуття чоловікові і іншим мyченикам.
