5 доказів, що шлюбу не треба боятись

Чуєш «подружжя, одруження, шлюб» — і думаєш: пастка, неволя, кінець свободи. Однак чи буде подружжя визволенням, чи ланцюгами каторжника — значною мірою залежить від тебе. Я знаю, що кажу. Я вже понад 20 років заміжня. Якби могла дати молодому поколінню одну пораду, то сказала би так: «Не дайте себе переконати, ніби шлюб — це закування в кайдани!»  

Оманливі стереотипи

Кожний десь це чув. Стереотип уперто закріплюють медіа: популярні розважальні програми, пісні та фільми повні нещасливих пар, які одні одного критикують або тонуть у лестощах, допускаються зради (так ніби конфлікт будує драматургію, яка втягує глядача). Але, благаю, байдуже, чи ти молода жінка, чи чоловік, — знайди кращі зразки подружь для наслідування! Навіть якщо тобі пощастило і твої дідусі-бабусі чи й батьки живуть у щасливих подружніх зв’язках, то все одно легко помітити темні сторони багаторічних стосунків. Люди з твого найближчого оточення, особливо ті, хто нещасливий у подружжі, можуть пробувати знеохотити тебе до заручин і шлюбу, повторюючи за будь-якої нагоди:

«Радій свободі. Поки ти вільний, нікому нічого не мусиш пояснювати!»

«Шлюб це тільки інституція… а хто хоче жити в інституції?»

«Ти така молода. Звідки ти можеш знати, чого хочеш?»  

Перш ніж скажеш «так» У чому річ. Якщо тобі ще немає 30, то, зізнаюся, ти маєш добре замислитися, перш ніж скажеш сакраментальне «так». Обережний підхід до важливих справ — це завжди чудова думка. З іншого боку — я маю насправді багато друзів, які вступили у подружні зв’язки у молодому віці й живуть щасливо. Шерон Едвардс, яка вийшла за своє шкільне кохання 26 років тому, пояснює, що інколи почуття виграє від віку: «Тільки тому, що ми були дуже молоді, люди вважали, ніби ми мусимо почекати з рішенням. Ми не послухали тих порад, і я дуже рада. Ми доростали разом і завдяки цьому ми досі разом. Ніхто не пізнав мене краще за ці 26 років. Ми й надалі радіємо одне одному і цінуємо одне одного».  

У подружжі йдеться про те, щоб ділити кожний день зі своїм найкращим другом.  

Так чи інакше, ця «інституція» варта старань. Вочевидь, подружжя — неважливо, коли укладене — може бути серйозним викликом; інколи воно буває гнітючим. Кожна пара, яка присягається в любові та вірності перед вівтарем, проходить через злети й падіння, інколи вельми серйозні. Не всі зв’язки це витримують. Подружжя, в якому двоє людей мають однакові права, — це воістину прекрасна штука. Бог створив подружжя для добра чоловіків та жінок. Коли я почала розпитувати, то швидко знайшла достатньо пар, які живуть уже довгі роки та охоче діляться з молодими людьми «світлою стороною» подружжя. Разом ми відкрили п’ять чудових (і несподіваних) вигод.  

1. Товариство Кім Кінсфатер, яка незабаром відзначить 25 років шлюбного життя, зазначає: «У подружжі йдеться про те, щоби кожний день ділити зі своїм найкращим другом. Разом проходити через добре, погане, а інколи і бридке». Друзі Кім погоджуються з нею на сто відсотків. Я теж. Я — дружина Кері вже третій десяток років, і хоча в нас не завжди все було мило, то я би нічого не змінювала. Він був зі мною в болю, в депресії, під час народження наших синів (і під час безсонних ночей, які настали); був і тоді, коли я втратила роботу. Я тримала його за руку й молилася за нього, коли він проходив кризу середнього віку, мав проблеми зі здоров’ям, переживав сімейні драми. Ми слухали, любили й сміялися більше, ніж це виглядало можливим. Кері був моїм найкращим другом ще перш ніж ми стали ходити на побачення, і я вдячна, що ми й надалі можемо ділитися всім. Були також солодко-гіркі хвилі, коли ми дивилися, як підростають наші сини, відкривають свої захоплення. Разом ми подорожували, служили й зростали як християни. Така підтримка напевно допоможе тобі йти по життю з великим запасом любові.  

2. Здорові звички Річард Найолон у рецензії на книжку Лінди Вейт і Меггі Галлахер про подружжя запитує: «Що робить подружжя таким прекрасним?» Показник смертності серед самотніх чоловіків — на 250% вищий, ніж серед одружених. Серед самотніх жінок цей самий показник вищий на 50%, ніж у заміжніх… Мати подружжя — це шанс зменшити ризик онкологічної хвороби, додати собі років життя. Самотні люди довше лежать на реабілітації у лікарнях та мають вищий ризик поопераційної смертності.   Коли ми живемо, зосереджуючись на визначених цілях, наш зв’язок — не рабство на галерах, він життєдайний.   Якщо цього замало — останні дослідження, проведені Медичним центром Лагона при Нью-Йоркському університеті показали, що порівняно з самотніми людьми ті, хто живе у подружніх зв’язках, рідше хворіють на захворювання системи кровообігу. «Лікарі не мають певності, чому це так, але можливо, що вдале подружжя, яке гарантує його членам емоційну підтримку, фізичну та інтелектуальну інтимність, а також триваліші сімейні зв’язки, — впливає на зниження тиску та покращення серцевої діяльності». Здоровіше серце і триваліше життя — це дар, а не кайдани.  

3. Безпека Подружжя може допомогти тобі подолати спокуси. З допомогою партнера легше буде вистояти, наприклад, у своїх дієтичних рішеннях або не покидати фізкультуру чи регулярно проходити контрольні обстеження. У нашій ситуації — Кері нагадує, що я маю подбати про себе у найбільш забиті працею періоди року, і завжди перевіряє, чи ми замкнули за собою двері будинку (я не маю такої звички, виросла у селі). Натомість я підтримую його зусилля у напрямку здорового харчування, купуючи харчі доброї якості та готуючи вдома. Переконую його піти до лікаря, коли він почувається гірше.  

4. Мета і батьківство Експерт у сімейних справах, письменниця Джулія Ґорман виражає це так: «Що більше спільних цілей ми знаходимо в подружжі, то довше будемо тішитися повнотою наших стосунків. Жоден зв’язок не має в собі стільки сили, єдності й монолітності, як той, у якому ми маємо спільні цілі й прагнемо до тих самих результатів. Коли ми живемо, зосереджуючись на визначених цілях, наш зв’язок — не рабство на галерах, він життєдайний». Ми з Кері називаємо це «подружньою місією». Коли приглянешся до свого чоловіка/жінки, то що бачиш? Які таланти й досвід Бог поєднав? Він прагне, щоб ми їх використали, щось від себе пожертвували іншим. Білл Фаррел, чоловік Памели, автор книжок про подружжя, стверджує: «Твоє подружжя має справляти позитивний вплив на інших людей: на сучасників, але також і на майбутні покоління. Я був здивований, коли відкрив, як ми з Пем обоє любимо згадувати 60‑річні подружжя наших дідів, хоч вони вже десять років як померли». «Вочевидь вони не були ідеальні й багатьом людям могли би видатися геть незрозумілими, але на наше життя вони мали величезний вплив. Їхня спільність у любові була натхненням для решти сім’ї дотримуватися подружньої вірності. Їхній гідний наслідування, високий етос зробив так, що онуки й правнуки виросли дуже працьовитими, а години розповідей, що плелися при кухонному столі, навчили нас шукати, аж доки знайдемо, дієвих методів міжособового спілкування».  

5. Трансформація Слухала я недавно подкаст співачки Крісті Нокельс, яка раділа, що може організувати 50‑ту річницю шлюбу своїх батьків. Вона згадувала час подружжя своїх батьків, повний покори, покути і прощення. У тяжку мить вони залишилися разом, а не розлучилися. Нокельс каже: «Я дивуюся силі Божої віднови. Сьогодні я бачу зовсім інших людей, і це прекрасна картина. Бог залишається тим самим учора, нині й завтра, то ми маємо змінюватися — на краще. Шукати шляху до ідеалу на Його образ і подобу. Божа благодать це щось більше, ніж виспівування гімнів; це повітря, яким ми дихаємо. Її більше в нашій дійсності, ніж ми здатні помітити». Свята правда! Як полюбляє казати моя подруга Лілі Еллісон: «Одна з користей подружжя — спільне дозрівання й розвиток, які наближають вас до Христа». Ми з Кері вже не ті самі люди, якими були у свої 20 років, коли він мені освідчився. Чесно кажучи, тоді я ледве витримала, щоб він закінчив запитувати, перш ніж у мене вирвалося спонтанне «так». Якби ми вперто хотіли залишитися тими ж самими — наш розвиток, той що особистий і той що стосується пари, був би загальмований. Інколи ми дозріваємо по‑різному, в різному темпі, але це захват, спільна подорож, яка вартує всіх зусиль! А отже, молоді друзі, — змиріться в Його благодаті. Якщо Він вас провадитиме — ви приймете цей виклик. Подружня любов це образ Христа і Церкви, а також зусиль, вкладених у зв’язок із вашим по‑друг‑ом. 


Джерело: CREDO