Що робити, коли криза у подружжі? Три поради

Кожну з цих порад варто застосовувати на практиці.

Але метод номер 3 — найнадійніший!

А у вас є свої ефективні «патенти» проти труднощів у ваших подружжях? З подружньою кризою стикається кожен, хто є чоловіком чи дружиною. Ми напевно разом переживаємо прекрасні хвилини, захопливі моменти, переповнені ніжністю, повагою і почуттям, що маєш поруч рідну душу. Однак настають інші хвилини, коли ми замислюємося, чи це ще можна впорядкувати і чи ми ще матимемо спільні дні, сповнені миру і радості.

Що робити, коли криза «висить у повітрі»? Ось кілька перевірених порад.  

1.Реагуй швидко! Коли подружжя входить на шлях кризи, найчастіше воно зазнає дрібних непорозумінь, труднощів у спілкуванні, з’являється почуття самотності й нерозуміння у стосунках. Ці стани перемежовуються з кращими хвилинами. Однак якщо ми вчасно не відреагуємо на ті гірші моменти, вони відбиратимуть дедалі більше простору нашого спільного життя. Непрошені гості, такі як жаль, претензії, взаємні звинувачення, сварки, щоразу частіше стукають у двері. Тоді вже якось в принципі незрозуміло, про що йдеться… І що насправді є причиною нашої кризи. Трапляється, що постають конкретні причини — брехня, зрада, залежність, травми дитинства або, скажімо, депресія одного зі співподругів. Причин кризи насправді дуже багато, однак важливо знайти ту, яка починає нищити наше подружжя, і швидко розпочати з нею боротьбу. Буває, ми вичікуємо і придивляємося, «як підуть справи», що станеться. Розраховуємо на те, що інший зміниться, і тоді буде добре. Найчастіше, однак, певних змін потребують обидві сторони. Якщо ти бачиш, що тебе щось непокоїть у стосунках зі співподругом, — заплануй вечір так, щоб ви могли побути самі, щоби спільно викрити винуватця вашої кризи. Якщо у вас труднощі в спілкуванні і є ризик, що буде сварка, — визначіть правила зустрічі заздалегідь, щоби змогти провести справжній діалог. Якщо це незначна криза, достатньо буде хорошого плану її виправлення.  

2.Не бійся просити про допомогу Часто, однак, проблема виявляється набагато глибшою, і тоді усталений план із виправлення може виявитися недостатнім. Не так давно на нашому фейсбуку ми з чоловіком вивісили постинг із заохотою для подружжів у кризі діяти і просити фахівців про допомогу, якщо вони відчувають, що самі неспроможні впоратися. Може, вони вже пробували, і нічого з цього не вийшло, або вийшло ненадовго, а пізніше ті самі проблеми повернулись, як бумеранг. На жаль, панує переконання, що сміття з хати не виносять. Ніхто не каже, щоби всім повсюди розповідати про свої труднощі у стосунках із чоловіком чи дружиною; але якщо бачимо, що наше подружжя має серйозну проблему, яка завела нас у безвихідь, то варто закликати допомогу. Часто почуття сорому, страх перед коментуванням, оцінками з боку інших, або ж найзвичайніше у світі мислення в категоріях «якось буде» стримують нас від того, щоб піти до фахівця. Це тільки деякі з приводів. Пари в середньому вичікують шість років, перебувають в кризі, перш ніж зважуються попросити про допомогу. Шість років — це насправді чимало часу і безліч втрачених шансів та моментів, щоб відбудувати те, що напевно можна відбудувати. Швидка реакція і звертання по допомогу до відповідних людей може не тільки врятувати ваш шлюб, але й зробити так, що він стане сильнішим, кращим і щасливішим.  

3.Не відмовляйтесь від найважливішого! Трапляється, що подружжя, яке колись разом молилося, перестає це робити, коли вони розгнівані або опиняються в центрі кризи. З одного боку, це природне. Я чудово знаю це відчуття, коли ми щойно з чоловіком за щось посварилися, а тепер я маю клякнути разом із ним до спільної вечірньої молитви. Під впливом емоцій у цю мить мені з ним поруч бути не хочеться, а що вже казати про спільну молитву! Хоча інший голос підказує, що саме це для нас зараз найкраще. Саме тоді, коли ми не перебуваємо в єдності, спільна молитва буде тим «місцем», де ця єдність будується. Можливо, в кризі це єдине місце й час, де ми насправді разом. Духовно з’єднані, немовби наново — цього разу буквально — ми промовили частину шлюбної присяги: «…допоможи нам, Господи Боже всемогутній, у Трійці єдиний, і всі святі». Ми дуже сильно відчуваємо міць спільної молитви у кризі. Бог із її допомогою розвалює мури, студить емоції, допомагає думати в категорії «ми»… Це також важливий елемент постання перед Богом і собою зі своїми переживаннями, слабкостями й радощами. Ми щодня просимо Бога про те, що нам потрібне, наприклад, сили, терпеливість, лагідність, про те, щоб Бог забирав у нас егоїзм, допомагав любити одне одного. Це надзвичайно важливо: зокрема тоді, можна сказати, коли ми, «духовно нагі», стаємо як перед Богом, так і одне перед одним. Це всерйоз зближує. Отож не відмовляйтеся від спільної молитви, навіть коли насправді тяжко. Насамперед тоді й ставайте на спільну молитву, просячи про допомогу. Це тільки деякі методи, що допомагають виходити на бій із подружніми кризами. З перспективи нашого досвіду можу підтвердити, що кожний з цих методів був і є потрібним, щоб долати труднощі, а цей останній допомагає у двох перших, і всі разом взаємодоповнюються, і завдяки цьому ми щодня можемо бути крок за кроком ближчі одне до одного. Навіть коли здається, що між нами нездоланна дистанція.


Джерело