Жанна, подібно як і інші заміжні жінки, почувала себе цілком спустошеною після позашлюбної пригоди її чоловіка Боба, й розповіла мені (автору статті), що її чоловік повівся з нею дуже нечесно, й довший час говорив їй неправду. Коли Жанна дізналась про ту пригоду, вона не лише почувала себе цілковито розбитою, але також не могла більше повірити, що її чоловік може бути щирий й чесний з нею. Його зрада завдала їй серйозну травму і, як наслідок, зруйнувала її довіру до чоловіка. Довіра Жанни до Боба пропала у той момент, коли вона дізналась про його вчинок. Вона задала мені наступне запитання і попросила дати за неї відповідь: «Чи може вона відновити свою довіру до нього?»
Це найскладніше питання, яке я чую від супругів, які зустрілися з подружньою зрадою: «Чи зможу я коли-небудь знову довіряти моєму супругові?». Моя відповідь у випадку Жанни, взявши до уваги власний сімнадцятирічний досвід праці з подружжями: «Так, це можливо для подружжя спільними зусиллями відновити довіру один до одного». Я знаю, що це можливо, тому що бачив, як це відбувалось багато разів. Я працював з парами, які казали мені, що вони досягнули більш прозорих, чесних стосунків, ніж було раніше. Так, це не легко відновити довіру після подружньої зради, яка руйнує стосунки, однак це можливо, коли обоє супругів готові працювати над ними.
Наступне питання, яке задають пари: «Яким чином ми можемо відновити довіру після зради?». Щоб відновити довіру, необхідно зрозуміти, чим є довіра.
Англомовний словник Вебстера дає наступне визначення: «це віра у те, що хтось або щось є надійним, чесним, гідним довіри; це мати впевненість, що хтось або щось є надійним, гідним довіри». Довіра – це відчуття безпеки та надійності. Ідея в тому, щоб мати віру у довіру; щоб бути переконаними, що хтось буде виконувати те, що він/вона каже, що хоче робити, і що можемо почувати себе в безпеці в процесі виконання сказаного.
Для Боба і Жанни відновлення довіри означало, що Жанна шукала шлях як знову почати вірити і мати впевненість, що Боб надалі буде завжди чинити добре стосовно неї, до тієї міри щоб почувати себе в безпеці, й знову почати довіряти йому. Коли кажемо, що довіряємо комусь, то маємо на увазі, що ми впевнені, що можемо вірити комусь.
Коли сідаємо на стілець, то робимо це, оскільки віримо, що він втримає нашу вагу. Це те, для чого стілець призначений. Коли довіряємо нашому супругові, тоді віримо з певністю, що він або вона зробить те, що каже, і не робитиме того, що пообіцяв не робити. Коли ж стає відомо про зраду, тоді цей процес довіри руйнується. Втрата довіри означає втрату віри у людину, яка зруйнувала ту довіру, і втрату почуття безпеки у відносинах. У випадку Жанни це означає, що вона знову ризикує, поставивши себе в уразливе становище, що Боб може знову повторити свій вчинок, і ще раз глибоко ранити її. Вона сумнівається чи коли-небудь це станеться, і вона не впевнена, чи коли-небудь зможе це зробити.
К. С. Льюїс чудово пояснює, чому слід працювати задля відновлення довіри:
«Любити – це бути вразливим. Коли любиш, тоді твоє серце, безумовно, буде стискатись і, можливо, буде розбите. Якщо бажаєш зберігати його захищеним, тоді не віддавай своє серце нікому, навіть тварині. Обгорни його немов обгорткою різними захопленнями, дрібними розкошами; уникай будь-яких дружніх відносин з іншими людьми; замкни, немов у сейф, своє серце у свій егоїзм. Однак у тому сейфі – темному, нерухомому, затхлому – відбудеться переміна. Твоє серце не буде розбите, навпаки воно стане незламним, невразливим, невиправним…. Єдине місце поза Небом, де ти можеш бути в повній безпеці від усіх небезпек … навіть від любові – це пекло».
У процесі відновлення подружніх відносин, відбудови довіри, в першу чергу супругові, який постраждав від зради іншого, необхідно почати рухатися шляхом прощення. Може пройти деякий час, перш ніж спустошений супруг буде готовий розпочати процес прощення. Прощення у випадку подружньої зради, яка несе сильний біль та спустошення, вимагає часу. Але без прощення неможливо відновити довіру. Спроби відновити довіру до того, як ви розпочнете рухатись шляхом прощення – це немов поставити віз попереду коня. Нічого не станеться.
Я чув від багатьох супругів, які вчинили подружню зраду, таке: «якщо мій супруг простить мені, тоді я зможу лишити в минулому свій перелюб». Насправді вони кажуть: «якщо мій супруг буде довіряти мені, ми зможемо разом віддати минулому мій перелюб». Довіра і прощення – це різні речі. Важливо, щоб ми розуміли, що прощення – це не те саме, що довіра.
Прощення вимагає покори, щоб визнати власний наявний біль та виявити співчуття до свого кривдника. Особа, яка хоче простити, повинна проробити складну внутрішню роботу з тим, щоб відпустити власні почуття гніву, болю, образи, і замінити їх доброзичливістю, милосердям по відношенню до кривдника. Це також вимагає зусиль по-іншому поглянути на ситуацію кривди і самого кривдника, щоб побачити людські почуття і пережиття свого кривдника.
Готовність пробачати – це краща здатність людини, ніж схильність реагувати злом на зло. Процес вибачення починається з вольового рішення пробачити, і не завжди вимагає останньої фази – примирення кривдника і покривдженого.
Будь-хто не готовий відразу пробачити свого супруга, але потребуватиме, звичайно, достатньо часу, щоб працювати з травмою, спричиненою подружньою зрадою. Скривджений супруг, якого зрадили, перш ніж залишити у минулому ту кривду, має переконатись, що досягнув значного прогресу на шляху прощення, і тоді братись за наступний крок – відновлювати довіру. Беручись за відбудову довіри, спершу попросіть допомоги у Бога, щоб змогти пробачити усі рани і кривди, завдані вашим супругом.
Віра в Бога й довіра Йому – це найважливіший фактор у процесі зцілення вашого подружжя. Тому важливо розглянути будь-які перешкоди, які виникають у ваших стосунках з Богом. Це включає: (1) осмислення і покаяння у власних гріхах і недоліках, (2) сповідання гріхів перед Богом, і (3) прохання пробачення. Ісус пригадує нам, щоб спершу слід видалити колоду з власного ока, а потім братись за видалення сучка з ока свого ближнього (Матвія 7:3-5) .
Віра в Бога – це та основа, на якій супруги можуть розвивати довіру одне до одного. Перш ніж зможемо мати довіру у відносинах, потребуватимемо відчути себе у безпеці. Наше почуття впевненості і безпеки, в кінцевому рахунку, тісно пов’язане з нашою впевненістю у Бозі. Псалом 112:7-8 каже: «Лихої чутки він не лякатиметься, серце його безпечне, довірливе у Господі. Серце його стійке, боятися не буде, аж поки не побачить покореними своїх ворогів».
Ось шість кроків, які проходимо на шляху віднови зруйнованої довіри у подружжі:
- Невірний супруг повинен негайно порвати всі зв’язки з особою, з якою зрадив(ла), або у випадку порнографії або сексуальної залежності поставити увесь необхідний захист від цього. Невірний супруг може протестувати, що такий крок – необґрунтований, особливо, якщо змушений зустрічатись з колишньою коханкою/коханцем на робочому місці або по місцю проживання. Бо буде велика спокуса відновити стосунки, незалежно від наявності благих намірів у супруга, що вирішив змінитись. Крім того, інший супруг ніколи не почуватиметься комфортно, знаючи що коханець/коханка знаходиться десь поруч і часто потрапляє у поле зору. Тому необхідно, щоб невірний супруг зробив все необхідне, щоб дистанціюватись від коханки/коханця, навіть якщо це означатиме зміну місця роботи або переїзд на нове місце проживання.
- Розказати про сказану брехню і секрети, які стосуються вашого супруга. Зізнання може на деякий час заблокувати довіру, прогрес примирення і близькість з вашим супругом. Це слід робити у присутності душпастиря або сімейного консультанта.
- Погодитись на допомогу духовних наставників і/або сімейного консультанта. Часом для підтримки пари, яка прямує дорогою примирення, призначають зрілу партнерську сімейну пару, яка допомагає рухатись до обраної цілі.
- Підзвітність і співпраця з наставником з сімейного консультування, зокрема: опрацювання серії запитань, яка покликана допомогти зрозуміти пройдений сім’єю шлях до кризи, саму кризу, і зробити необхідні зміни у житті задля збереження сім’ї.
- Невірний супруг повинен визнати свою відповідальність за вчинену шкоду своїй супрузі та сім’ї, не перекладаючи провину на інших.
- Невірний супруг повинен дати іншому супругові достатньо часу для зцілення, не приписувати йому/їй додаткової провини за гальмування процесу примирення, і не завдавати йому/їй додаткового стресу форсуванням примирення.
- Підтримувати атмосферу довіри з вашим супругом. Бути прозорим, відкритим у всіх своїх діях. Поділитися з вашим супругом думками про способи збереження вами подружньої вірності.
Вищеперелічені кроки необхідні для встановлення довіри, відновлення емоційного зв’язку і нового спільного зросту. Відданість, відвертість, чесність – це також важливі моменти процесу примирення. Впродовж певного часу довіра наново буде зростати.
У ході просування вперед процесу зцілення у вас будуть як гарні, так і погані дні. Подружжя відчуватиме як прогрес у примиренні, так і невдачі через спроби зійти з обраного шляху. Цей процес ніколи не буде легким для кожного з супругів. Однак це стане найціннішим досвідом проходження процесу примирення, який коли-небудь переживали супруги у шлюбі.
Пам’ятайте, що Бог на вашій стороні, він бажає працювати всередині вас, щоб ви змогли відновити довіру одне до одного. Бог єдиний спроможний побачити майбутню перспективу розвитку теперішньої ситуації вашого подружжя, а ви – не можете. Бог завжди добрий до вас, навіть коли вам видається, що ваш шлюб і ваше життя вже зруйноване. Тому довіряйте і коріться йому, а він влаштує для вас дорогу порятунку.
Часто моліться і просіть його про допомогу, щоб побачити вашого супруга і ваші стосунки з Божої перспективи. Просіть у нього мудрості, й він дасть її вам. «Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, – і вона йому дасться» (Якова 1:5).
Джерело: Rebuild Trust After An Affair By Roy Milam, President, Cornerstone Marriage & Family Ministries. Рой Мілам, Президент просімейного служіння Cornerstone Marriage & Family Ministries у США
Переклад: Ігор Леньо Інститут родини і подружнього життя
