Папа Франциск у січні 2015 року видав послання під назвою «Спілкування в сім’ї як привілейоване місце зустрічі з безкорисливою любов`ю» з нагоди щорічного святкування у Католицькій Церкві Всесвітнього дня суспільних комунікацій (17 травня того року). Папа говорить про сім’ю як відповідне місце спілкування її членів, середовище розвитку комунікації сім’ї й світу. В основі діяльності ЗМІ є звичайне явище «комунікації» між людьми.
Як тло роздумів Папа використав біблійну розповідь про зустріч Марії з своєю родичкою Єлисаветою, називаючи ту подію зразком «комунікації, або діалогу, який підкріплений мовою тіла». Папа називає материнське лоно «першою школою комунікації», коли дитина через «слухання та тілесний контакт» знайомиться зі зовнішнім світом через посередництво матері.
Радість зустрічі – це архетип і символ будь-якої комунікації
Другою ланкою школи комунікації є сімейне коло спілкування, де налагоджуються взаємини між членами сім’ї. Це спілкування виражається у стосунках і словах, відбувається рідною мовою батьків, і зміцнюється добрими вчинками. Папа також говорить про сімейну молитву як про одну з форм комунікації зі світом та його Творцем.
Сім’я – це ще одне «лоно», у якому живуть неповнолітні діти, яке захищає їх від різних загроз сучасного світу.
Саме явище «комунікації» є важливим життєвим досвідом кожної людини, починаючи з сім’ї. Вона включає різні рівні міжособистісного спілкування, а саме: розмову, діалог, обмін поглядом, емоціями, натяками, обіймами, ділення радістю і смутком – усе задля відкриття особистого світу кожного з членів та налагодження близьких, довірливих людських стосунків. Сім’я – це модель для будь-якої комунікації.
Комунікація також передбачає «спільний досвід прожитого дня», вміння поєднувати обмеження й недоліки різних осіб, плекаючи взаємну любов і прощення. Дитина у сім’ї, зі слів папи, вчиться слухати інших, виявляти пошану, висловлювати власну точку зору, тобто будувати плідний діалог.
Святіший Отець звертає увагу на те, що «найсучасніші засоби комунікації» вже стали незамінними серед сучасної молоді, вони необхідні для налагодження ефектовного спілкування між сім’ями та однолітками. Сучасні ЗМІ покликані допомагати творити автентичну культуру зустрічі, створюючи для цього добрі нагоди і інформаційне тло. Папа каже, що критерієм правильного використання сучасних інформаційних технологій – це творення умов і нагод для зустрічей.
Сучасні ЗМІ, зі слів папи, покликані скористатись «великим ресурсом», який притаманний сім’ї, щоб говорити про реальні будні сімей, «конкретну дійсність» сімейного життя, а не про абстрактні проблеми і питання, щоб таким чином допомагати спільно «будувати майбутнє».
Ось цитати про роль сучасних ЗМІ з послання:
- «Сьогодні сучасні медіа, які становлять істотну частину життя – зокрема для молодих людей можуть стати як допомогою, так і перешкодою в спілкуванні між родинами. Можуть ускладнювати, якщо стають шляхом втечі від слухання, щоб ізолюватись від фізичного контакту, від насиченості кожної хвилини мовчанням і очікуванням, забуваючи, що «мовчання невід’ємна частина спілкування, і не існує без нього слів, багатих змістом» (Бенедикт XVI, Послання на Всесвітній день суспільних комунікацій, 24.01.2012)».
- «ЗМІ можуть допомагати в спілкуванні, коли вони дозволяють людям ділитись своїми історіями, залишатись у відносинах з тими, хто далеко, дякувати і просити пробачення, роблячи зустріч наново можливою. Щодня відкриваючи цей життєдайний центр, яким є зустріч, цей «живий початок», ми будемо використовувати технології мудро, а не дозволяти, щоб вони керували нами».
- «Сьогодні перед нами стоїть заклик вчитись наново розповідати, а не тільки виробляти і споживати інформацію. Це напрямок, до якого нас підштовхують впливові і цінні засоби масової комунікації. Інформація є важливою, але цього не достатньо, бо дуже часто вона спрощує, протиставляє різниці і різні погляди, наполягаючи на тому, щоб зайняти позицію тієї чи іншої сторони, замість того, щоб сприяти погляду разом».
- «Медіа часто схильні показувати родину як абстрактну модель, яку можна прийняти або відкинути, захищати або атакувати, а не конкретну дійсність, в якій живеться. Або так якби це була якась ідеологія когось одного, спрямована проти ідеології когось іншого, а не місцем, в якому ми всі вчимося, що означає спілкуватись в любові, яку отримуємо і даємо. Щодо нашого досвіду то це означає розуміння, що наші життя переплетені в один сюжет, що є різні голоси, але кожен з них незамінний».
Сім’ї можуть дати світові свідоцтво краси і багатства спілкування чоловіка і дружини, батьків і дітей, показати усе багатство самого явища «комунікації» правди про сім’ю та сімейні цінності.
