Я дуже високої думки про жінку та її роль у Божому плані. Вже з першого дня створення людини, згідно Святого Письма, жінка розглядається як дуже, дуже важлива. Вона була створена для того, щоб віддавати, наділяти, допомагати, потішати та розраджувати. Жінка створена Богом для любові та життя у спільноті.
Прочитайте книгу Буття. Читання дуже змістовне, але якщо ви не клякнете і уважно будете роздумувати над ним, то не збагнете його послання. Спершу Бог створив природу і тварин, і все було чудовим, прекрасним, добрим. Погляньте на дерева, пташок, квіти, захід сонця, схід сонця. Це чудово! Але на шостий день Бог створив людину, Адама, на свій образ і подобу. І Адам оглянув усіх тварин і не знайшов тієї живої істоти, яка би була схожа на нього і підійшла йому. Ніхто з тварин не був гідний чоловіка та не відповідав його людській гідності. Відтак, Адам почувався самотнім. Тоді Бог сказав: «Не добре чоловікові бути одному!»
Це тому, що ми були створені для міжособового спілкування. Для нас, людських істот, це місія нашого життя.
Саме тому Бог дав Адамові Єву, створивши жінку з чоловіка, з його ребра. І якою була реакція Адама, коли він вперше побачив Єву? Його відповідь – це зачарованість: «Кістка з моєї кістки, тіло з мого тіла!» На мою думку, Єва також була вражена Адамом. Він виглядав, як чоловік сильний і відважний, який буде оберігати жінку, допомагати їй. Він створений, щоб відповідати її потребам, як жінка – потребам чоловіка.
Трагедія сучасного фемінізму ґрунтується на брехні, що жінки є певним чином пригноблені, тому, що їм не дістались найвищі позиції у державі, церкві чи громаді.
Але ще більшою брехнею є ідея, що від початку жінка була створена як підлегла, нижча істота в порівнянні з чоловіком. Це неймовірна брехня. Що Адам сказав про Єву? Він сказав щось неймовірне. Він називає Єву: «Матір’ю усіх живих істот». Це перлина думки. Матір усіх живих істот. Проводиться зв’язок між жінкою та життям, настільки глибокий, що неможливо розз’єднати ці дві дійсності. Книга Буття такого не говорить про Адама. Адам не є батьком усіх живих істот, а Єва є матір’ю.
Саме тому аборт – це дуже жахливий гріх. Вперше в історії людства ми почали думати, що жінку та життя можливо розділити. Що каже Ісус у Євангелії про Сатану? «Він убивця від самого початку». Отож, Сатана – це убивця, а Єва – матір життя.
Одне іспанське прислів’я каже, якщо ви скажете малу брехню, вас легко зловлять на тому, але коли скажете велику брехню, то кожен буде думати: «Неможливо, щоб це була брехня!»
Сьогодні трапилось те, що Сатана обдурив жінок. Вони повірили у те, що вони – нижчі, якщо народжують нове життя. Жінки змушені міняти памперси, куховарити, годувати дітей. З огляду на те, що догляд за дитиною охоплює 24 години на добу, сьогодні жінка думає: «Якщо я прив’язана до свого дому через догляд за дітьми, то мені ніколи не стати президентом. Ані депутатом, ані тим чи тим». Це справжня брехня!
Припустімо, ви як жінка обрали кар’єру матері, яка доглядає дітей, і паралельно кар’єру депутата Верховної Ради. Після кількох років ваші депутатські повноваження закінчаться. Хто тоді згадає про вас? Хто буде пам’ятати про ваші досягнення? Коли ж ви будете матір’ю, то ви будете завжди при праці, і важливо те, що переживатимете радість догляду за дітьми, які також створені на образ і подобу Божу. У них є безсмертна душа. Подумайте про це! Дарувати дитині любов, виховувати її, навчати її, привести ближче до Бога.
Так, зв’язок між мамою і дитиною – дуже глибокий від моменту зачаття. Будучи жінкою, ми повинні цінувати цей дар.
Багато сучасних феміністок дивляться на це з погордою, кажучи: «Це ніщо!». Сімона де Бовуар, французька феміністка, екзистенціалістка минулого століття, стверджувала: «Жінки нічого не роблять».
Саме це вона писала. «Жінки нічого не роблять». Трагедія у тому, що ми цю брехню легко проковтнули. Жінки прагнуть зробити кар’єру, стати незалежними. Жінки вже не потребують чоловіків тому, що можуть самі впевнено стояти на двох ногах. В той же час, щось чудесне трапилось у Божому творінні: Бог створив Єву для Адама та Адама для Єви, – цю правду сьогодні відкидають і заперечують.
А який маємо результат? Жінки втратили повагу до власної жіночої гідності та повагу до інших. Ми дуримо іншу особу, ми приємно проводимо час з кимось, а кінець кінцем, ми часто зневажаємо ту іншу особу. Тож, коли ми кидаємось у стосунки з іншою особою, ще іншою, то це вже не є даруванням себе, а способом щоб лише брати і гратись життям. І якщо ми граємо власним життям, не отримавши від цього задоволення, тоді ми перекидаємось на життя іншої особи.
Усе це виглядає трагічно, бо ми створені для любові. Кожна особа має безсмертну душу. Коли я проходжусь вулицею цього дуже сумного і нездорового світу, і коли зустрічаюсь з кимось незнайомим мені, я роблю зусилля, щоб сказати: «Він або вона створені на Божий образ. Можливо цей образ затертий, забруднений, але правда у тому, що він все ж є у кожній людині».
Усі ми створені на Божий образ і подобу. І через Божий образ чоловіки і жінки є рівними. Хоч наші тіла, дари та темпераменти можуть відрізнятись, однак ми доповнюємо одне одного. Саме це робить подружжя таким чудовим. Чоловік і жінка, чоловік і дружина доповнюють одне одного у любові. Саме у такому союзі, для якого ми були створені, бо ми існуємо для любові.
Джерело: Made for Love, What Makes Women Special by Alice von Hildebrand
Dr. Alice von Hildebrand (народжена. 1923), католицький філософ і богослов, народилась у Брюсселі, виростала і навчалась у цьому місті. 1940 року емігрувала до США, де працювала викладачем філософії у Hunter College, New York. 1959 року створила сім’ю з Дітріхом фон Гільдебрандом, німецьким філософом.
Переклад: Ігор Леньо, Інститут родини і подружнього життя
