І
снує проблема відсутності належного і вчасного реагування батьків на емоційні потреби дитини. Це відбувається або через неуважність, або невміння відчитувати ті потреби, або брак часу і можливостей для спілкування з дитиною. Деякі спеціалісти трактують подібне занедбування як погану, зловмисну поведінку, бо батьки не мають права нехтувати емоційним станом дітей.
Це або несвідоме непомічання проблеми, або ж відсутність належної реакції на почуття дитини. Недогляд з боку батьків спричинає реальну шкоду дитині.
Діти, емоційні потреби та почуття яких часто нехтуються дорослими, накопичують психологічні проблеми, які проявляться у підлітковому та юнацькому віці.
Якщо дорослі не рахуються з емоційними потребами та почуттями дитини, то дитина також не буде вміти дати ради своїм почуттям. Турбота та уважність батьків формує навики дитини щодо того, як жити в гармонії з почуттями і емоціями. А нехтування почуттів формує відчуття відкинення, відчуження, порожнечі, що ускладнює спілкування дитини з однолітками та дорослими.
Чому важливо про це говорити?
Ставлення батьків до дітей, повага до світу їх почуттів, близькі емоційні стосунки, емпатія – передумови психічного здоров’я підлітка і прийняття себе самого як особистості. Це визначає рівень емоційної стабільності підлітка. А емоції – невід’ємна частина природи людини.
Якщо особа ігнорує власні емоції, тоді вона легко конфліктуватиме зі своїм оточенням. Без емоцій, їх вільного вираження та пошанування неможливі тривалі людські стосунки. Емоції – це природне джерело радості та відчуття близькості у стосунках.
Доведено, що емоційний інтелект більш необхідний та визначальний для подальшого успіху в житті та роботі, ніж загальний інтелектуальний розвиток.
Дорослі, батьки яких шанували їхні почуття в дитинстві, зазвичай вміють шанувати почуття власних дітей. Це відбувається у природний, невимушений спосіб. А батьки, які не отримали цього в дитинстві, швидше за все не вміють забезпечити пошану та прийняття емоцій дітей. Це вимагає постійних зусиль та напрацювання певних навиків.
Проблема нехтування батьками емоційних потреб дитини проявляється через зловживання дитиною сучасними електронними гаджетами (смартфонами, планшетами, ігровими приставками тощо). Батьки, які не приділяють достатньо часу та уваги спілкуванню з власними дітьми, вдаються до послуг електронних гаджетів, які виконують роль «няні для дитини». Коли дитина зайнята, вона не заважає батькам, не вимагає уваги до себе, своїх потреб впродовж деякого часу. З одного боку це вихід, коли треба зробити невідкладні справи, а з іншого – шлях до погіршення емоційної близькості та спілкування батьків з дитиною.
Приміром, Інтернет – чудова річ. Діти мають право на вільний доступ до інформації. Сучасні батьки знають про великі переваги Інтернету сьогодні. У ньому можна знайти різні навчальні та розважальні можливості для дітей. Однак безконтрольне користування Інтернетом може обернутись реальною проблемою для багатьох сімей.
Багато батьків свідомі ризиків та проблем, пов’язаних з використанням сучасних гаджетів. Наприклад, це зниження фізичної активності, погіршення зору дітей. Але є ще одна серйозна небезпека, про яку навіть не здогадуються батьки. Це явище браку спілкування та нехтування емоційними потребами дітей. Електронний гаджет та інтернет стають ніби невидимою стіною, яка розділяє батьків та дітей. Це емоційне відчуження та занедбання дітей, яке обернеться серйозними проблемами у дорослому житті.
Інтернет є корисним інструментом для відпочинку після важкої роботи, усунення нудьги, коли немає чим зайнятись, пошуком необхідної та важливої інформації. Однак до цього треба підходити з обережністю, контролюючи як діти використовують інтернет. А бувають ситуації, коли батьки дозволяють дітям розважатись, користуватись інтернетом тоді, коли хочуть відпочити від дітей, або залагодити емоційний стан дитини, яка в той момент вимагає батьківської уваги.
Насправді, це виглядає так. Батьки дозволяють розважатись дитині, щоб у той спосіб вирішити проблеми дитини: яка засмучена, озлоблена, чимось ображена, розчарована, переживає цілий спектр людських емоцій, і потребує підтримки близьких людей.
Проблеми починаються тоді, коли батьки заплющують очі на емоційні потреби дитини, і пропонують їй відволіктись на інші приємні справи. Дитина легко погоджується, а невирішена проблема залишається десь на дні її душі.
Дитина не вчиться керувати своїми емоціями, не отримує від батьків достатнього люблячого прийняття, емоційного спілкування, обіймів та можливості побути разом. Це втеча від проблем.
Спеціалісти радять батькам відповідально користуватись сучасними гаджетами, не нехтуючи зокрема емоційних проблем дітей. Ось кілька порад:
1. Пам’ятайте, що гаджети – це корисний інструмент виховання дітей, за умови продуманого та поміркованого використання, та попередньої розмови про актуальні потреби дитини.
2. Якнайшвидше почніть обмежувати доступ вашої дитини до гаджетів. Встановіть правила. Дитина повинна звикати до нових технологічних засобів, однак не може мати до них необмежений доступ.
3. Забирайте гаджети від дитини під час навчання, виконання домашніх завдань, активного відпочинку з друзями, на час споживання їжі. Такі обмеження допоможуть сформувати помірковану, контрольовану залежність дітей від гаджетів.
4. Коли даєте дитині користуватись гаджетом, спитайте що вона буде з ним робити, що переглядатиме, які ігри гратиметься. Розмова з дитиною про спосіб використання гаджету та часові рамки допоможе сформувати думку, що гаджет – це інструмент, електронний пристрій, а не спосіб життя.
6. Ніколи не давайте дитині пристрій у моменти сильних емоційних пережиттів, щоб відволікти дитину. Це погана стратегія. Дитина має право пізнавати себе, світ своїх емоцій, почуттів. Дорослі можуть навчити дитину правильно визначати емоції, ділитися ними, користуватись ними у здоровий спосіб. Ці навички необхідні дитині для життя.
Реальність є такою, що сучасна людина вже не може жити без гаджетів. Ці пристрої стали невід’ємною частиною нашого життя. Лише особистий приклад батьків збалансованого користування цими інструментами допоможе дітям стати відповідальними користувачами. Найголовніше, не використовувати гаджети, щоб заспокоїти дитину або відволікти від її емоцій та проблем.
Ось реальний приклад з життя підлітка.
11-річний Остап прибігає зі школи та швиденько влітає до будинку. Різко скидає рюкзак на підлогу і біжить похапцем до своєї кімнати. Мама тихо спостерігає за сином, і розуміє, що щось не так. Вона йде до кімнати сина, аби дізнатись, що трапилось.
«Що сталося, синку? Як сьогодні минув твій день в школі?»
«Все добре, мамо. Я просто хочу погратись», – швидко відповідає син, ніби дратується з приводу того, що у кімнату зайшла мама.
«Синку, зніми навушники на хвилинку, добре? Мені видається, що ти чимсь засмучений? Що трапилось?»
Остап, зітхаючи, знімає навушники і каже: «Я отримав оцінку «незадовільно» з алгебри. Це несправедливо, бо я готувався… я впевнений, що усе вивчив! А вчитель виніс на тест якісь дивні рівняння. Усі кажуть, що було складно….це не лише мені!»
Мама пробує налагодити розмову з сином про те, як він готувався, як здавав тест, що трапилось не так, як сподівалось. Мама згоджується з емоційними пережиттями сина, кажучи: «Звичайно, ти розчарований, пригнічений, роздратований з цього приводу. Ти вболіваєш за свої оцінки. Ти добре робиш, що готуєшся».
Тоді мама разом з сином складають план розмови з вчителем алгебри, щоб Остап проговорив свої складнощі написання тесту. Після такої розмови Остап трохи заспокоївся. Тоді мама каже: «Синку, можеж трішки пограти, а через 15 хвилин приходь на кухню обідати. Пообіді, варто буде виконати домашні завдання на завтра, гаразд?». Запропонована розмова навчила Остапа відчитувати свої емоції, приймати їх, розуміти причини та правильно реагувати на свою проблему, не втікаючи від неї у світ розваг.
Підсумок
Саме ви впливаєте на те, як часто, і з якою метою, ваша дитина буде використовувати гаджет. Батьки не повинні замінювати реальне спілкування з дитиною на її перебування наодинці з технікою. Виховний вплив батьків залежить від налагодження емоційного зв’язку з дитиною, пошанування її потреб та почуттів. Сучасні засоби не повинні перешкоджати нормальним людським стосункам, без яких дитина не стане повноцінною дорослою особистістю.
Переклад: Ігор Леньо
Джерело:The Insidious Connection Between Electronics Use and Childhood Emotional Neglect by Jonice Webb
Фото: blogs.psychcentral.com
Інститут родини і подружнього життя
