Корі Салчерт поставила собі за мету створення дитячого домашнього хоспісу, до якого приймає вмираючих сиріт в останні дні їхнього життя.
Корі – колишня медсестра. Разом з чоловіком Марком у 2012 році вони створили «Дім надії» – це унікальне місце, де невиліковно хворі діти, від яких відмовилися батьки, проводять свої останні дні. Корі хоче, щоб хоча б наприкінці свого життя діти відчували справжню любов.
Раніше Корі співпрацювала з фондом «Надія після втрати», де допомогала батькам, які пережили смерть дитини. Як медсестра вона бачила невиліковно хворих новонароджених дітей, яких з різних причин покидали батьки. Самотні, крихітні, хворі та безпомічні вони лежали у своїх ліжечках. І, мабуть, ніколи б не зазнали навіть чийогось дотику, якби не було потреби лікування.
«Я не осуджувала батьків, які залишили своїх дітей у такому стані, але я думала, що справді хочу забрати цих немовлят», – розповіла Корі.
Приблизно п'ять років тому жінка почала хворіти. Ускладнення і велика кількість процедур спричинили, що вона втратила роботу. Тоді Корі замислювалася, як цю ситуацію можна перевести на щось хороше. І так вона почала реалізовувати свою мрію – стати прийомною сім'єю для дітей-сиріт у хоспісах.
У 2012 році вона прийняла дівчинку, яка народилася з серйозним дефектом мозку і ввесь час була в комі. Дівчинка, яку залишили батьки, навіть не мала імені, і лікарі не давали їй багато шансів на виживання. Корі охрестила дівчинку Еммалин і доглядала її впродовж 50 днів. Після цього дівчинка померла.
«Я бачила, як Еммалин повільно йде від нас. Уся сім'я була в будинку, стежила за нею, цілувала голівку (Корі та Марк мають восьмеро дітей). Мій чоловік тулив її до грудей і співав колискову».
Дівчинка померла на руках у Корі.
Історія з Еммалин справила величезне враження на сім’ю Корі. Тому вони вирішили прийняти ще одну дитину. У 2014 році з ними замешкав 4-місячний Чарлі. Лікарі давали йому два роки життя. «Я перестала рахувати, скільки разів ми думали, що Чарлі залишив нас», – сказала Корі. І так, як у випадку з Еммалин, зі своїми близькими робила все, щоб забезпечити хлопчикові люблячу сім’ю.
І хоча відхід кожної дитини є для Корі болючим досвідом, вона досі хоче піклуватися про вмираючих дітей. «Це такий подарунок для цих дітей. Я хочу бути частиною їхнього життя, мати шанс мінімізувати їхні страждання, піклуватися про них і любити їх».
«Наші серця, як вітражі, створені з розбитого скла. Вони сильніші й красивіші, тому що колись були зламаними», – сказала Корі. MCI
