Перше кохання. Інструкція для батьків.

Перша закоханість це важливий момент в психологічному розвитку особистості. Це перший досвід, який дитина отримує у спілкуванні з протилежною статтю. Від отриманого надбання залежатиме, як вона в подальшому буде відноситися до своєї закоханості і як буде будувати стосунки з протилежною статтю.

В цей період дитина здобуває досвід платонічного кохання. Вона дізнається, як зізнаватися в своїх симпатіях, як починати стосунки і як їх будувати, які можуть бути перші перешкоди і як їх проживати. Від сприятливого перебігу даного періоду залежатиме, як будучи дорослим ваш син чи донька будуть проживати платонічну фазу кохання, яка несе в собі багато енергії та задоволення від спілкування. Тому слід пам’ятати:

1. Дитина говорить про свої почуття і це для неї дуже важливо. Тому вислухайте і ні в якому разі не знецінюйте її переживання (не переводьте на жарт, не критикуєте, і не говоріть що “рано тобі ще закохуватися”). Це по справжньому і почуття також справжнісінькі!
Урок: мені хтось подобається і це нормально.
Якщо дитина признається у своїх почуттях це означає що вона довіряє саме вам.

2. Можете поцікавитися хто це? За що любить? Чи знає, що вона/він подобається? Але це має бути РОЗМОВА, а не вїдливий ДОПИТ!
Урок: про свої почуття можна говорити з батьками.

3. Якщо захочете обговорити новину з кимось із членів родини, обов’язково запитайте у дитини чи можна про це говорити і кому.
Урок який отримає дитина: батьки вміють берегти мою таємницю.

4. Допоможіть знайти способи за допомогою яких можна проявляти свою симпатію, або як можна сказати, що дівчинка/хлопчик подобається. Розгляньте можливість прогулянки разом в парку або на майданчику, похід в кінотеатр. Можливо дитина захоче подарувати подарунок на день народження чи до іншого свята, допоможіть ій вибрати його. Дитина в 3- 5 років може стидатися зізнатися, що їй хтось подобається, як об’єкту вподобань так і оточуючим, хоча після зізнання може говорити про це всім і всюди.
Урок: виявляти свої почуття, говорити про них це нормально.

5. В 4- 5 років кохання може супроводжуватися насмішками зі сторони однолітків, вони ще не наскільки виражені, як у молодшому шкільному віці, але вже є. Тому тут не завадить батьківська уважність, щоб підтримати малюка в разі виникнення провокативних ситуацій. Урок: однолітки можуть кепкувати, але це не означає, що зі мною щось не так.

6. Якщо ваша дитина виявилася об’єктом вподобання, або на її зізнання в коханні в відповідь отримує досить багато уваги в формах, які їй не подобаються навчіть її говорити про це та зупиняти такі дії по відношенню до себе і не дозволяти собі дії, які можуть не подобатися іншим.
Дитина має засвоїти урок, що навіть людина, яка їй подобається не має права порушувати її фізичні і психологічні межі.

7. Якщо кохання виявилось не взаємним і всі спроби залицяння були марними. Підтримайте дитину в переживаннях її першого не взаємного кохання. Поясніть що іноді так буває і кохання може бути не взаємним. Це сумно, гірко, але це можна пережити. І не варто говорити ” не переживай в тебе буде, ще краща/ий”
Урок: іноді кохання буває не взаємним, але в мене є достатньо сил і батьківська підтримка, щоб з цим справитись.

Доки вони ще зовсім маленькі хочеться вберегти, відгородити від болю, але найкраще що ми можемо зробити для них, це навчити справлятися з різними життєвими ситуаціями, дати підтримку і широкий спектр різних рішень. І саме головне, це наш батьківський приклад. Якщо сімейний простір наповнений любов’ю, взаємоповагою, свободою і правом бути собою, дитина вписує це всіма своїми рецепторами і несе цей досвід в своє життя.

Олена Мельник.

Комісія УГКЦ у справах родини

Опубліковано у Комісія у справах родини Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *