1-2 травня у Львові відбувся фестиваль "Lviv Family Fest. Територія розвитку стосунків", в рамках якого говорили про духовне батьківство. Назарій Петрів, науковий працівник Інституту, аспірант кафедри Історії Церкви, філософсько-богословського факультету УКУ провадив майстер-клас "Плідні у неплідності: духовне батьківство, для кого і кому?". Пропонуємо вам основні думки з майстер-класу.
- Будь-яке батьківство черпає своє сповнення з батьківства Бога-Отця. Батьківство не зводиться лише до фізичного (біологічного) виміру, але є явищем набагато ширшим.
- Біологічне батьківство – частина батьківства більшого. Духовне батьківство пронизує усі вияви останнього: фізичне, соціальне, культурне.
- Яскраві приклади духовного батьківства знаходимо у старозавітніх текстах, зокрема у книзі Самуїла (1:9-17).
- Духовний батько – це той, хто допомагає зростати духовно, розпізнавати і реалізовувати боже покликання (3:4-9).
- Іншим яскравим прикладом сповнення місії духовного батьківства є взаємини Моєсея та Ісуса Навина (Вих. 33:11). Моєсей наставляє Ісуса Навина у законі, спадщина отця передаєтся сину, відцівська обітниця сповнюєтсья в сині (Ісуса Навина 2:1; Вт. 31:7-9; Вт. 34:9).
- У посланнях апостола Павла бачимо продовження старозавітньої традиції духовного батьківства та синівства. Син – радість отця. Божий дар у синівстві через отця, син продовжує місію свого батька ( І послання до Тита, І та ІІ до Тимотея).
- Духовні батьки наставляють своїх дітей та допомагають їм зростати у вірі (І послання Йоана Богослова, 2-3 глави).
- Духовне батьківство вимагає постійного пошуку та праці обох сторін, як того, хто провадить та йде слідом.
