«Минуло шість років після того, як пані С. зробила аборт. Того дня, коли мала народитися її дитина, вона закрилася у себе вдома, закрила вікна і не хотіла ні з ким розмовляти».
У консультаційних пунктах для вагітних жінок такі випадки не поодинокі. Психічні розлади після аборту не є рідкісними і короткочасними. Вони незрівнянно важчі, ніж фізичні наслідки аборту.
Д-р філософії Марія Симон, психолог університетської жіночої поліклініки міста Вюрцбурга, дала це зрозуміти своїм слухачам на засіданні юридичного союзу «Право на життя». Психосоціальні опитування жінок показали, що не буває аборту без ризику. В кожної з двох жінок з трьох опитаних після штучного переривання вагітності спостерігаються каяття, почуття провини, страх або важкі депресії, які можуть спричинити такі фізичні недуги: порушення ритму серця, гіпертонію, мігрень, шлунково-кишкові розлади.
Жінка після аборту не відчуває себе звільненою, навпаки, довгі роки не знаходить внутрішнього спокою і стабільності. 39% опитаних у Вюрцбурзі жінок перекладають провину за аборт в більшості випадків на інших, часто на чоловіка, нареченого, друга або навіть на лікаря, який робив аборт. Багато опитаних жінок взяли б рішення в «користь дитини», якби партнер погодився. Байдужість і депресія Після аборту у відносинах між партнерами часто виникають ненависть, байдужість, капризи і депресії в сексуальному плані. 15% опитаних у Вюрцбурзі жінок відмовилися б від аборту, якби не тиск ззовні. Позиція жінки: «Тривалий час після аборту я була повністю пригнічена. Я і зараз лікуюся від нервової хвороби». Прогноз психотерапевтів зовсім оптимістичний. Унаслідок абортів знищується не лише життя дитини, — зростає кількість жінок, які страждають неврозами. Інститут родини і подружнього життя
